Годованець Микита Павлович — сторінка 6

Господар за столом затримався в небоги.
Хиляючись, верта поволеньки з дороги.
Зайшов у двір. Чи вірити очам:
Трезор, що мусив пильнувать подвір’я,
Понехтувавши дружбу і довір’я,
Хазяйським ласує курчам:

— …

Ведмідь вже сходить з літ;
Мов сніг на сонці, тануть сили.
Нудним став білий світ,
І рідний ліс не милий.
У барлогу в сусідньому гаю
Ведмідь вручає доленьку свою.

Лисиця …

Лиш почало на світ благословитись,
А Горобець — з-під стріхи і мерщій сваритись:
— Джів-джів! Ей ви, сплюхи! Не маєте стида!
Он день новий встає, доба надходить мила
І до …

Рябенький Підсвинок в калюжі
Розлігсь під плотом серед дня,
Пригрівсь на сонці, очі мружить:
— Нас зневажають всі: «Свиня!
Нездатна вгору глянуть оком;
Їй ніпочім матерія висока;
Громадський інтерес їй …

Зійшлись у холодку, щоб не кусали мухи,
Цісарка, Качка, Курка-докотуха,
Індичка, мудра голова.
Про щастя завелись, що й кожній птиці
(Незгірш, як нам, сердешним) сниться:
Без милих щастя не бува?!…

Не встиг пройти поріг юнацьких літ,
Повчитися, намилуватися на світ,
Слон молодий в сусідку закохався,
Освідчився, поженихався
І в гай до жінки перебрався.

Батьки щось радили, але дитя
Не слухає: …

— Невтішна спадщина, мов хмара, висне,
В болоті власності натура кисне;
Нам погляди старі отруюють буття.
Я — за нове і за стремління чисті,
За творчий рух, за помисли вогнисті,…

Коли кохана Солов’їха збоку —
Співається, нівроку!..
Натхненний Соловей витьохкував, як міг.
А Кіт Співця, розбійник, підстеріг,
Плигнув — за горло не дістав,
А кров пустив і хвіст відбатував.

Співець …

— Голубки-пташечки! Біда над головою!
Страшенні хмари. Буде лютий град!
Як зливою впаде лихою, —
Пропав наш любий сад! —
Занепокоїлись птахи садові,
Біду грудьми зустрінути готові.

Не мала Ластівка …

Кость слова попрохав,
Палку промову закатав:
— Сьогодні в нас жіноче свято.
Тут про жінок говорено багато.
І я б хотів
Сказати кілька слів.
Жінки! О подруги мої!
Ви — …

Східна бувальщина

Ахметка з поля їхав, віз солому.
Йому ріка перетинала путь.
І не прийшло до голови малому,
Що Буйволи купатися зайдуть.

Ахмет співа щасливо.
Аж ось ріка блистить вабливо.…

Весною на колгоспному току,
Неначе на параді,
Стоять машини, кожну хвильку раді
У поле рушити на працю важку.
Колгоспники перед сівбою
Навідалися їх оглянуть
І гомонять поміж собою:
— Оці …

Голодний Вовк зустрів Куму в ліску.
Облизується, сита і весела:
— Обходила дозором села,
Забігла в пасіку, наїлася медку…

Голодного нудьга косила:
— Дадуть, чи треба дать на силу?
— …

У хатнім затишку, в достатку, в тиші
Плодилися у нірках Миші,
В щілинах — Таргани.
Не гризлися вони,
А, навпаки,
Клялися: «Дружба наша на віки!»

Та раптом Миші восени
Помітили, …

Сусід Охрім на призьбі коло хати
Любив собі газети почитати.
Коли читав,
То головою раз у раз хитав.
Хитав, бувало, схвально,
Бувало, і не схвально.

Якось я запитав:
— Що …

— Чого надулася, мов з’їла кислих груш?
Чи скривдив хтось, чи насолив до сказу?
— Ой Рябчику, мовчи і серця не воруш!
Спізнала я важку образу.

— Хто ж рот …

Таке-то з ярмарками:
Вернулася Вдова з порожніми руками.
А діти обступили: — Що купили, ма? —
Вдовиця каже жартома:
— Шукала поросятка,
Купила вам ягнятко.
Зросте вівця така,
Що дасть …

Конята з досвіту робили в лісі,
Підвечір до села ідуть на відпочин.
— Чіпляйся за хвоста, як хочеш мати чин! —
Гукнув Реп’ях, що виріс на узліссі. —
За кіньми …

Хвалилась завжди Лиска: «Я свята!»
Та сіла на судову лаву, куроїдка.
Впіймали в курнику — позбудеться хвоста.
Вовк судить. Ласочка за свідка.
За оборонця Тхір, слизький язик:
— За злочин …

— Я співчуваю долі бідній, —
Барбосу каже Кіт сусідній. —
Господар на зорі
Тебе навік лишає у дворі.
Який-то ще новий господар буде!
Є всякі люди:
Не догодиш,
То …

Вовк розпустив по лісі славу,
Що душу має добру і ласкаву.
— Хай всі ідуть, як в рідний дім,
М’ясця смачненького поставлю їм.

Слова прекрасних обіцянок — мед!
Ймучи Вовчазі …

Улітку
Угледів Віл Куріпку:
— Годинонька лиха!
Оце та знаменита цяця?
Такі мисливцям сняться?
Ха-ха!

Та я лиш схочу —
Її мов жабу розтолочу!

І розтолочить, єй-же-богу,
Погляньте на волову …

— Здорові! — Черв’як гукнув Слимуші,
Що присмоктався до кори на груші.—
Втомився я крутитись, землю рить
І хочеться поговорить,
Розважить душі.

Слимак на вигук обернувсь:
— Ти, знать, дружок, …

На хаті Ластівка весела щебетала
І неба синь уважно оглядала —
Чи ворог звідки не шугне.
А Горобець бадьорий на току
Видзьобував пшінце смачне,
Розмову вів з Курчатками таку:

— …