Охрім

Сусід Охрім на призьбі коло хати
Любив собі газети почитати.
Коли читав,
То головою раз у раз хитав.
Хитав, бувало, схвально,
Бувало, і не схвально.

Якось я запитав:
— Що там невірне чи погане,
Що заслуговує докору чи догани? —
Охрім зітхнув,
Навколо позирнув,
Згорнув газету,
До вуха нахиливсь мені:
— Признаюсь по секрету,
А ти ж нікому ані-ні.
Ось слухай…

Та що Охрім сказать хотів —
Я не дізнався, як не щулив вуха:
Сусід сопів, стогнав, щось белькотів, —
Язик в зубах застряг, не стало духу…

Ох, є у нас такі Охріми, є:
Сказати щиру думку — духу не стає!

Рік написання: 1952