Вірші Леоніда Куліш-Зіньківа

Добрий ранок

Стала ранком
Я на ґанок
І сказала:
— Добрий ранок!
Сонцю, полю
І травичці,
Добрим людям,
Тихій річці…
Добрий ранок,
Світе мій,
Мирний, чистий,
Голубий!

Сонечко

Вийшло вранці …

Горобець повіз у млин

Двадцять вісім штук зернин,

їхав полем, їхав лугом,

їхав день і їхав другий.

Стрибунець замість коня

двійко раківпоганяв.

Зліз із воза, поруч скаче:

«Гей, скоріше, менший …

Там за полем біля річки,
На засніженій горі,
Морозець фарбує щічки
Галасливій дітворі.
До зеленої смерічки
Погомонюють вітри:
— Ну й бо щічки-полунички,
Хоч на блюдечка бери!…

У Володі на городі
Танцювали кавуни.
Гарно в диво-хороводі
Веселилися вони.
Відірвалось од гудиння,
Мабуть, шість чи вісім пар
Їх забрала господиня
І повезла на базар.…

Сніг чорніє на горбі,
А веселе сонце
Кида зайчики тобі
В голубе віконце.
Чую березня в саду
Перші ніжні кроки.
В полі вруну молоду
Перший дощик кропить.
Між снігів тоді, …

Подивилась у вікно —
Лишенько!
Не цвіла вже так давно
Вишенька.
Цвіт, а листячка нема —
Десь сховалось?
— Ні, це з вишеньки зима
Насміялась.…

Над рідними оселями
Летіли невеселими.
— Курли! — кричали Павлику
Журавлики, журавлики.
Додому поверталися —
До сонця посміхалися.
І знов були веселими
Веселики, веселики…

На калині снігурі
Зранку частувались.
Червоніли у дворі
Й зовсім не боялись,
Що Оленка і Тарас,
Олечка й Маринка
Гомоніли: «Це для вас
Ягідки-жаринки.
Як зустрінете весну
Біля хати радо,…

Гляну у віконечко —
Теплий день який!
На городі соняшник –
Жовті пелюстки.
З неба сипле сонечко
Пелюстки-дива,
Головою соняшник
Радісно кива.…

— А я знаю, чому жаба
Ось така зелена.
— То скажи? — пита у Колі
Маленька Олена.
— Бо вона в ставку під
льодом
Зиму всю сиділа
І від …

Танцювала жабка
На чотирьох лапках,
Бо в суботу чорногуз
На болоті знов загруз.
Буде знати той дзьобатий
Жабеняток як лякати!а…

Спати хочуть окунці
І малі плотвички,
Тільки жабки-крикунці
Будять сонну річку.
Запитав у жаби сом,
Звівши вуса вгору:
— Кричите, зелені, чом ві
Ви у пізню пору?
Жабка мовила одна:…

Жабка в озеро пірнула,
Шість разів води ковтнула
До лина і окунця
Квакотіла без кінця:
— Ну й вода смачна у вас,
Ніби справжній ква-ква-квас!…

Котики вербові,
Котики малі
Посідали знову
Тихо на гіллі.
Нявка котенятко:
— Сміхота сама,
А чого в них, татку
Хвостиків нема?…

Вітер листя покотив
По землі руденьке.
Дивувалися коти
Й котики маленькі.
— Це дива якісь уже, —
Кіт старий сміється, —
Стільки ще рудих мишей
Не було, здається!…

Гойда, гойда, гойдалочка,
Гойдається Наталочка.
Разом з нею мала киця —
Гойдалочки не боїться.…

Іменини у кота.
Кличе в гості кіт крота.
Кріт відмовивсь дуже чемно:
— Нам, кротам, на сонці темно.…

В мене є маленька киця
Наша киця всіх боїться:
Песика в садочку,
Чобота в куточку,
А найбільше мишки,
Як немає кішки…