Здається, байка просто бреше,
Направді ясну правду чеше.
Нікого в світі не мине.
Читайте, згадуйте мене.
(Л. Глібов)
Коли ми говоримо про байки в українській літературі, одне з перших імен, які приходять на думку, це ім’я Леоніда Івановича Глібова. Творча спадщина письменника налічує (окрім інших творів) понад сто байок, які користувались популярністю як серед сучасників так і у наш час. Належно оцінив талант Глібова як байкара Іван Франко, назвавши письменника “найкращим українським байкописом”.
Творчий шлях Леоніда Глібова розпочинається ще у дитинстві. Перші поетичні твори були написані російською, але згодом письменник починає писати на українській мові. Великий вплив на творчість молодого автора мали “Кобзар” Тараса Шевченка та байки Євгена Гребінки.
Байки у творчості Леоніда Глібова
До жанру байки Леонід Глібов вперше звертається під час навчання у Ніжинському ліцеї. Спочатку перекладає на українську мову байки Івана Крилова (частина яких є переробками байок Езопа та Лафонтена) і невдовзі починає писати власні. Перша збірка байок письменника побачила світ у Києві у 1863 році, але майже весь тираж був знищений у зв'язку з валуєвським циркуляром. Незважаючи на жорстку цензуру, Глібову вдається у 1972 році видати друге доповнене видання, а у 1982 побачило світ третє видання, яке було передруком другої збірки. Окрім цього байки Глібова друкувались у різних часописах та журналах таких як “Київський телеграф”, “Основа”, “Чернігівська газета”. Перша повна збірка творів письменника була видана вже після його смерті у 1904 році.
Байки Глібова відрізняються тонким українським гумором і яскравим національним колоритом. Зображені в байках люди та тварини є справжніми українцями і, ймовірно, це зробило байки письменника надзвичайно популярними.
Байки Леоніда Івановича Глібова займають визначне місце в українській літературі та можуть бути поставлені в один ряд з кращими творами цього жанру світової літератури. Пропонуємо і вам, шановні читачі, поринути у цей веселий, але одночасно повчальний, світ байки Леоніда Глібова.