Годованець Микита Павлович — сторінка 8

В Мурашнику до світу-сонця метушня:
По здобич рушили на тисячу доріг,
І кожен біг
Протоптом, навмання,
Щоб швидше повернутись до гнізда.
І не пустим, а то біда:
Черговий вартовий — …

Вернувся з поля після діла,
Засумував Гнідий коло коша.
— Чого ви, дядьку, посумніли? —
Питається Лоша. —
Чи наробились, аж упріли,
А чи під серцем заболіло,
Що ви заступник, …

Заповзявся Півник
Вибитися в світ:
— Де тут, — каже, — дірка —
Вилізти крізь пліт? —
Ластівонька мила
Каже: — Дивний ти!
Адже в тебе крила —
То й …

Весна ласкавим оком глянула зі сходу…
— Тікаймо, братику! На полі й по ярах
Синіє сніг і скоро пустить воду,
І нам тоді з тобою крах! —
Сказав до Зайчика …

Ворони при гнізді сиділи,
Про сина думали й раділи:
Він буде мати солов’їний хист,
В науку піде, виросте артист.
Почав синок їх підростати —
І затужила мати:
— Ну, як …

— Поїсти дай тобі щодня,
А хто за тебе гавкать буде? —
Омелько ганить Цуценя. —
Від тебе користі ждуть люди.
Ледачих кидають під лід…
— Не лай! — озвавсь …

Tags: Байка, Механік, Діти, Сатира, Микита Годованець
Питалися Васька: — А ким ти хочеш бути?
— Механіком! — казав він, виставивши груди.
— О, славний хлопчик! Він доб’ється чина!
Наш …

Ховрах на розвідку синочка слав:
— Піди, малий, за річку подивиться —
Готова до коси пшениця?
Нам треба не ловити гав,
Бо взимку будуть на полиці зуби.
Мерщій, мерщій, синочку …

Кінь Бойовий кінчив важкі походи
І поверта в село,
Де стільки друзів і братів було.
А Стригунець, у брязкотельцях моди,
Брикаючись, зустрів його:
— Вернувсь? — пита глузливо. —
Побачать …

Дрібненька Курочка — весела, молода,
Із виводку весняного, марцівка, —
В подвір’ї крутиться, мов на весіллі дівка,
Сокоче що є сил, збитошниця двора:
Нестися їй прийшла пора.
— Старі — …

Одарка — дівчина на все село!
По праву дівчині весною повезло:
Щаслива доля висудила Гната —
Сам хлопець як орел, і на підмурку хата.
Куди не йдуть, — веде її …

На квітнику велике свято:
Там розцвіло квіток багато, —
Розкривсь Червоний Мак.
На Мак милується усяк:
Один завмер, хвилюється, не дише;
Той вірша «Мак» під яблунькою пише,
Слова знаходить осяйні;…

— Ти чув, старий? — питає Чобіт модний. —
Ми завтра будем балювать, —
Художник видатний народний
Почне нас малювать!
Та не тебе, коли казать одверто:
Там — діри, там …

В садок затишний із діброви
Чванливий Одуд залетів.
Барвистий та здоровий,
Він витворяв, що сам хотів,
На ласку й втіху сподівався,
Та всяк од нього відвертався,
І шани, й ласки …

Сьогодні радість в нашому саду:
Сорокопуди зміну молоду
Пускають в світ широкий.
Сумує батько. Матінка рида.
Ворона дзьоба чистить збоку.
Дбайлива Ластівка до діток припада:
— Збирайтесь! Крила розправляйте!
Гнізда …

— Голубонька! Кума!
Чи ти зійшла з ума?
— А що? — Лисиця запишалась,
До Вовка хитро обізвалась.
— Як «що»? То бурою була,
А це сріблясто-чорна.
Хіба щоб у …

Прилинувши з чужих країв,
На рідному гнізді Лелека сів.
– Ура! Кукуріку! –
Утішивсь Півень на току
і, гребенем труснувши гарним,
Почванивсь пір’ям різнобарвним.–
Тепер удвох ми спів заведемо,
Подвір’я …

Ослиця до хліва через квітник брела,
Сумна і зла,
На світ увесь гнівлива.
Буркоче Солов’ю: — Ой пташко ти чудна!
Одна лиш квітка розцвіла, одна,
А ти розтьохкалась, щаслива!
Ось …

Вночі сиділа Квочка на гнізді.
Курчата сняться молоді.
Аж зирк — Тарган із щілини вигляда:
— Яка нещасна птиця!
Не злазить стільки днів з гнізда.
Нудьга бере, дивиться:
Поблідла як …

Горобчики й Синиці
Збираються, як і годиться,
На свято гуртове під Новий рік —
зустріти новий привабний вік.
Лише стара Сова, котячі очі,
Сутулиться в проваллі димаря,
Стрічати рік Новий …

Іван з родиною на прогулянку
Пішов у ліс в неділю зранку.
Все явно свідчило про те,
Що пишне свято в лісі жде.
— А ти куди чимдуж
Пошилась між травою? …

На пасіку Гривко у гості причвалав.
Не встиг Грицькові мовить «гав»,
Як Бджоли роєм всі знялись
І в гостя, мов п’явки, вп’ялись.
Одразу спухли щоки й боки,
І двинув звір …

Кінь Бойовий вернув з походу,
Де воював за честь народу.
Прийшов до рідних сіл,
Та не лежать коло ясел
У стайні гарній,
А працювать подавсь до короварні.
— Гай-гай, дружок! …

Голубка
— Як восени ти в вирій відлітав, —
Ледь-ледь крилом хитав,
А навесні, коли вертав до нас,
Із поспіху і дух ледь не погас?

Лелека
Бо вирій хоч і …