Казки про лицарів — сторінка 4

Каліган був жадібним і невихованим хлопчиком. Він нікого не любив, окрім себе самого. Набридло йому сидіти вдома, і він вирішив піти світ за очі. І сказала Калігану його мати, вдова …

Було це чи не було, — хто знає?
Розповідають, що жив-був цар. Задумав цей цар оженитися.

Вибрав він собі наречену — небаченої краси дівчину: очі у неї чорні, як ніч, …

Жили собі три брати. У них була одна сестра, яку вони дуже любили і замикали, щоб її ніхто не бачив. Брати були добрими мисливцями, єдиним їхнім заняттям було полювання. Дома …

У бідної жінки був один-єдиний син. Пас він якось кіз і побачив у степу табун ланей. Серед них вирізнялася одна – цяткована, з золотими рогами.

Потім він знову кілька разів …

За давніх часів, коли по лісах, як твердять старі люди, ще водилися феї та чарівники, в Корнуолсі з’явився страшний велетень- людожер Тундерель. Він був велетень, куди вищий за людину. Коли …

Давним-давно, коли на нашій землі була панщина, жив у одному селі молодий хлопець Юрко Соколенко. Здоровий був, і гарний, і сильний, тільки волі не мав. Мусів щодня працювати на пана. …

Один бідний чоловік нічого не мав, тільки невеличкий клаптик землі. Тяжко було йому жити. А ще тяжче стало, як померла його жінка і зостався він бідувати з трьома синами. Багато …

Було це за часів великого гетьмана (1). Збирав тоді гетьман Богдан військо, щоб свободу Украйні здобути. Тільки як його усіх селян оповістити, щоб до війська збиралися? І вирішив тоді гетьман …

Колись у давнину серед жовтого степу, поблизу Жовтого моря, біля підніжжя трьох гір стояв височенний, як скеля, срібний палац з огорожею з литого срібла та візерунчастими срібними ворітьми.

На північ …

Жив колись Меел-батор. Відколи жив, завжди змагався він у боротьбі з багатьма звитяжними й дужими баторами, та ніколи спиною не торкався землі – ніхто не міг побороти Меела-батора.

Рідний народ …

Жив на світі богатир на ймення Батор-Седкіл – Богатирська душа. В нього був сусід, якого звали Айраном – Боягузливим. Ось напали на країну вороги, і піднявся народ на боротьбу за …

Колись у давнину жили-були бідний пастух зі своєю дружиною. Народився у них син, і назвали вони його Абідою. Хлопчик ріс не щодня, а щогодини.

І виріс Абіда дужим і хоробрим …

Жили-були брат і сестра. Тяжка доля випала їм. Батько і мати померли, і дітям довелося ходити по дворах, збирати недоїдки, тим і харчуватися. Хоч і важко жилося бідним сиротам, але …

Був ясний літній ранок, і лорд О’Коу прогулювався зеленим лужком неподалік свого замку. Справжнє його ім’я було «лорд О’Колзен», а його нащадки досі мають титул маркізів Ейлса. Однак у всьому …

Є в одному глухому кутку Шотландії безлюдна пустка – порослий вересом торф’яник. Кажуть, ніби в стародавні часи там блукав якийсь лицар з світу ельфів і духів. Люди бачили його рідко, …

Далеко, на самому краю зеленої долини острова Хой, височіє величезна брила, порожня всередині. Жителі Оркнейських островів прозвали її “Карликовою скелею”, тому що в ній, якщо вірити легендам, багато століть тому …

Було в одного дідуся три доньки, і всі три — красуні.
А той дідусь був бідний-пребідний і жив з того, що вирізував з дерева миски та ночви.
Якось повз його …

Був собі цар, і мав той цар одного тільки сина. Як виріс царевич, і прийшла пора його женить, от цар і послав гонців по всьому царству пошукать царевичеві невісти. Поїхали …

Була собі одна вдова, та й мала вона сина Ахмеда та такого ледачого, що й серед ледацюг найледачіший.
Мати виконувала всі синові забаганки, берегла його від холодного й гарячого, отож …

1. Вимушене сходження на берег
Імлу прорізало рипіння багатьох весел. Час від часу лунав плюскіт. Сірий туман стелився й клубочився над гладенькою поверхнею моря, заступаючи човни: було чутно тільки ритмічні …

Одна дуже вбога жінка народила двох синів близнят. Якось уночі, коли діти спали в колисці, вона задумалася над їх долею і зажурилася.

Жінка сиділа у тяжкій задумі, як раптом біля …

Це було дуже давно.

На відрогах старої гори Урал був один башкирський аул. Жив у цьому аулі чоловік з жінкою; бідне було їхнє життя — ні – худоби, ні птиці …

Того, хто відокремиться од людей,— роздере ведмідь, того, хто відстане,— з’їсть вовк», каже старе башкирське прислів’я.

Коли на дикого звіра йдете, потрібно йти у згоді між собою, бути дружними і …

В дорозі — хоч яка далека вона — доброго коня варто лиш раз стьобнути гарапником. При народі, на майдані — хоч який би широкий він був — досить лиш одного …