Забіла Наталя Львівна

Ходять хмари в небі синім.
Місяць Вересень прийшов.
Сповнивсь вереском пташиним
Тихий затишок дібров.
Позлітавшися у зграї,
Різне птаство молоде
В крилах сили набирає
І відльоту в вирій жде.
Бо …

Вечоріє. Сутеніє.
А в кімнаті на вікні
Щось у темряві біліє —
Мабуть, яблучка смачні!
Мама яблучка купила,
Щоб Марійка їх поїла,
Щоб Марієчка мала
Здоровенькою була.
Гарні яблучка, помиті,…

1
Годі, діти, бігати,
гратись у дворі!
Час уже обідати
нашій дітворі.

Ми не гаєм часу марно —
руки миєм дуже гарно,
витираємо як слід
і сідаєм за обід.
Молодці …

Під віконцями на сонці
у весняному саду
у земельку, як в постельку,
я насіннячко кладу.
Сонце, смійся! Дощик, лийся!
Линьте, краплі, до землі,
щоб на грядках у зернятах
кріпли паростки …

Недавно ще гула метелиця,
іще лежить в низинах сніг,
а вже барвінку листя стелеться
зеленим килимом до ніг.
Воно під снігом і під кригою
всю зиму зелень берегло
і перше …

Весно, весно! Перші квіти
Розцвітають на землі.
Сині проліски привітно
Зводять вінчики малі.
І хоч, може буде влітку
Більше квітів запашних,
Та для нас найперша квітка
Наймиліша від усіх.
Завжди …

Що колись в одній країні,

чи на взгір’ї, чи в долині

десь була хатинка бідна

на околиці села,

і жили в ній брат з сестрою,

юні красені обоє,

ще й …

У лісі під ялицею,

Над річкою-бистрицею,

Будинок є казковий,

Багатоповерховий.

Стоїть він серед зелені

Із давньої пори,

Всі поверхи заселені

Від низу до гори.

На першому живе Ведмідь,

Поважний, волохатий.…

Стрибайчик стежкою лісною

Плигав поволі — стриб та стриб!

І раптом бачить: під сосною

Сидить великий білий гриб.

— Диви! Грибок! Ну й чудасія!

Адже ж учора випав сніг…

Моя …

Одного разу Сонце й Вітер

Посперечались не на жарт:

Хто з них із двох сильніший в світі

І більш за те пошани варт?

Говорить Вітер: — Я суворий,

Я нажену …

Була Лисиця скупердяйка,

Що гіршу й в світі не знайти.

Зате ж була вона хазяйка —

Могла й зварити, і спекти.

Та щоб у гості запросити

Хоч би когось — …

Стояла в лісі біла хатка

Поміж дубів та ялівців,

І там жили малі зайчатка —

Аж вісім жвавих стрибунців.

З братів найстарший був Стрибайчик,

Меткий та чималий на зріст.

А …

Стрибала мавпочка Рірі

По лісі на дозвіллі.

Аж глядь — на пальмі угорі

Висять горіхи спілі.

Що довго думать? В туго ж мить,

Залізши спритно вгору,

На пальмі мавпа вже …

Біг струмок через лужок,

Через воду — кладка.

І прийшло на бережок

Сіре козенятко.

— Зараз,— каже,— перейду

Я на той бік сміло!

Та назустріч, на біду,—

Козенятко біле.

Ось …

1

Була весна. Про сніг колишній

давно забули ліс і сад.

Стояли яблуні та вишні

у квітах з голови до п’ят.

Все оживало, все раділо

в зеленім лісі і в …

Два морози йшли у ліс,

все вбирали в іній.

В того був червоний ніс,

а у цього — синій.

— Старший буде той із нас,-

каже брат до брата,—

хто …

Вдягнувшись тепліше,
морозяним ранком
Мариночка вийшла
і стала на ґанку.
– Як гарно навколо!
Все вкрилось кругом
пухнастим та чистим
блискучим сніжком.

У білім убранні
зелені ялини.
Під сніг, як …

Вийшов зайчик уночі,
поглядає сторожко:
чи не видно десь сичів —
заячого ворога…

Ось із лісу скік та скік,
пострибає ловко він —
на городі зайчик звик
ласувать морковкою.

Ще …

Білий котик спав на лаві
серед нашого двора.
Прилетіла чорна гава
та як крикне раптом:
— Кра!
Кіт прокинувся, злякався,
та в димар на хату —
скік!
Здивувалась чорна гава:…

Взяла Яся олівець,
Олівець-малювець.
Сіла Яся на стілець,
Розгорнула папірець,

Треба тут намалювати
Отаку здорову хату,
віка, дах, димар на нім,
з димаря – великий дім.

Ось травичка, ось доріжка……

Стояла собі хатка –
дірявий чобіток.
А в ній жила бабуся,
що мала сто діток.

Така була сімеєчка,
сімеєчка мала!
Ніяк із нею впоратись
бабуся не могла.

Пішла бабуся на …

Прийшла зима. Летять сніжинки
і стелять ковдри по землі.
Вдяглись у білі одежинки
зайці великі та малі.

Зайчатам весело та любо
на саночках спускатись з гір.
Їх добре гріють теплі …

Зайчиха-мати біля хати
сиділа якось у садку
і для синка, для зайченяти
плела панчішку в холодку.

Панчішка, знай собі, плететься,
така пушиста та м’яка!
Вовняна нитка в’ється, в’ється
і розвивається …

Якось каже дід бабусі:
— Розпали вогонь в печі
та для нашої Ганнусі
ти плискачика спечи.

Замісила баба тісто
і плискачика спекла,
а тоді, щоб трохи вистиг,
на віконце віднесла.…