Казки про тварин займають особливе місце як серед народних казок так і в творчості українських та зарубіжних письменників-казкарів. Це, напевно, найдавніший вид казок, які батьки розповідали діткам. Головними персонажами цих творів є дикі звірі та свійські тварини — лисиця, вовк, ведміль, кури, гуси, корови та коні, які наділені людськими рисами характеру. У кожної з тварин є свої особливі риси і часто вони схожі у казках різних народів. Лисиця — хитра і вміє вибиратись з скрутних ситуацій, Заєць — боягузливий і слабкий, дуже швидкий, деколи хитрий. Горобець — нахабний і спритний, Лев — сильний, благородний і справедливий, Вовк — не дуже розумний.
У казках моделюються ситуації із звичайного людського життя, висміюються боягузтво, ледачість і жорстокість, лестощі і лицемірство та прославляються хоробрість, доброта, справедливість і чесність.
Чому корисно читати казки про тварин?
Казки долучають дитини до світу природи, дають розуміння особливостей поведінки тварин, їх способу життя, розповідають про небезпеки, з якими можна стикнутися під час взаємодії з ними. Життєві ситуації спроектовані на тварин у художній, адаптованій формі дозволяють дитині легше сприйняти та засвоїти корисну інформацію.