Казки про вовка

У цьому розділі зібрані літературні та народні казки про хижого вовка. Біля кожної казки вказаний приблизний час читання – це допоможе вам зорієнтуватися, якщо ви шукаєте короткі казки.

Всі твори

170 творів у каталозі

Тінь

Вовченя У-у жило в таких темних лісових хащах, що й сонця не бачило. От якось воно гарненько поснідало, одразу похоробрішало й на галявину вискочило.

Зирк туди, зирк сюди – чи …

І вдарив грім!

Якось, під час сильної грози, сховалися в одній норі вовк, лисичка та зайчик.

Сховалися, очі зажмурили, міцно обійнялися та й сидять.

А коліна трусяться, зубки цокотять, шерсть дибки підіймається. Бо …

Вовча пісня

Жили собі дід та баба, були у них курочка рябенька, півник-когутик, семеро овечок і песик Левонтович.

От вовк і лисиця дізналися про це й змовилися:

– Підемо в село поколядуємо …

Найспекотнішої неділі, яка лиш була у лісі

Найспекотнішої неділі, яка лиш була у лісі, до Ведмедика прийшов Вовк.

Ведмедик сидів на димарі свого будиночка, тримав у лапі над головою величезний лопух і, мружачись від задоволення, лизав хмари, …

Ваші списки

Створіть власну добірку

Додавайте твори до своїх списків в один клік і діліться ними за посиланням.

Вовк

Жили були чоловік та жінка, і було в них семеро овечок, куце лоша, собака та кішка. Найняли вони пастушка — овець пасти. Ось раз узяв пастушок вузлик з їжею і …

Вовк і лисиця

Якось раз забігла лисиця на смітник і знайшла там подерті чобітки. Засунула в них передні лапи і пішла лісом хизуватися. Побачив її вовк і питає:

— Кума, де такі чобітки …

Старий Султан

Жив  був у одного селянина вірний пес; звали його Султаном. Ось постарів він, повипадали в нього зуби, і нічим йому було тепер кусати. Стояв раз селянин зі своєю дружиною біля …

Жан заверни-під-рукав

В однієї жінки було три сини, і такі милі, що просто радісно подивитись. Але третій, бідолаха, був такий маленький, що міг у жменю поміститися. Тому його і звали Жан заверни-під-рукав.…

Цап та Вовк

Паслися на лузі Коза та Цап. Разом прийшли вони на пасовище, разом домовились йти додому. Тільки Коза наїлася раніше, чим Цап, і вирішила йти сама. Скільки не вмовляв її Цап …

Казки про вовка – відлуння давнього минулого людства. Їх ми зустрінемо в фольклорі практично всіх європейських народів.

Образ вовка використовували в своїх казках такі автори: Шарль Перро, Іван Франко, Джоель Гарріс, Наталя Забіла та багато, багато  інших. В цій короткій статті постараємося проаналізувати історію їх виникнення.

Наші далекі предки в сиву давнину створювали казки не тільки для розваги своїх дітей. В першу чергу казка була призначена для виховання підростаючого покоління. Для того щоб в маленьку дитинку вкласти необхідні для  її виживання чесноти, правила поведінки в своїй спільноті, навички життя на лоні дикої природи.

Одним з елементів такого виховного процесу була розповідь казок про диких тварин. І особливе місце в цій категорії казок займають казки про вовка. Адже в ті часи це не була якась екзотична тварина, первісна людина часто зустрічалася з нею, знала її характер, звички, поведінку. Зустріч з вовком завжди навіювала страх, адже це тварина сильна, жадібна і жорстока. В більшості казок про вовка таким він і зображується.  І для того, щоб вберегтись від нього необхідно в першу чергу слухатися старших. Яскравим прикладом в цьому випадку є казка “Вовк та семеро козенят“, яка в різних інтерпретаціях присутня в фольклорі всіх європейських країн. Згадаймо, що на самому початку казки мама-коза попереджає і наказує своїм діткам нікому не відчиняти дверей.

Другим важливим аспектом в вихованні було прагнення привчити дитину не боятися вовка, і для цього використати такий засіб, як висміяти його. Більшість казок про вовка, описують його, як тварину яка не відрізняється великим розумом. Згадаймо українську казку “Лисичка-сестричка та вовк-панібрат” , білоруську “Легкий хліб“, татарську “Вовк і кравець“, литовську “Вовк і лисиця“,  італійську “Тредічіно” тощо.

Основною думкою цієї категорії казок про вовка, є не тільки прагнення показати його дурість, а показати дитині, що завжди треба думати перед тим, як скористатися чиїмись порадами. В боротьбі  з цим хижаком, треба бути розумним і хитрим, що жадібність, захланність, жорстокість не приводять до добра

Пройшли тисячоліття людина привчила вовка, з дикої тварини він перетворився на охоронця і помічника. Це привело до деякого зміщення акцентів в казках про вовка. До цієї категорії казок можна віднести українську казку “Про жар птицю та вовка“, “Коза–дереза“, “Сірко“. В цих казках вовк стає вірним товаришем, який приходить на допомогу в скрутних становищах.

Як бачимо образ вовка має двоїстий характер з одного боку це жорстока, жадібна, тупа і нерозсудлива тварина, з другого вірний товариш, який готовий прийти на допомогу.

Після прочитання будь якої казки про вовка, варто обговорити з дитиною і звернути її увагу на ці риси його характеру. Пояснити, на прикладі вовка, що жорстокості, жадібності, нерозважливості не повинно бути в її житті.