Казки про котика — сторінка 5

У Ясика-Карасика

Був собі кіт:

Не Мурлика,

Не Воркіт,

Не в чоботях —

Без чобіт…

Був сивенький кіт,

Кіт Хвостун,

Кіт-хвастун.

Невеличкий сам на зріст,

Але мав він довгий хвіст.…

— Де ти, киценько, була?

— Я була аж край села.

— Що ти, кицю, там робила?

— Хвостом жито молотила.

— А може, то був овес?

— Ні, овес …

1

Кіт Мартин мишей не їсть,
А за рибою аж плаче.
За одну щупачу кість
Плем’я дав би він мишаче.

Він учився риб ловить, —
Входив довго в ту науку.…

За сніданком Міра розглядає чашку з намальованим морем. Їй не хочеться жувати канапку. А хочеться до моря. «Чи багато там зараз хвиль?»

Міра гортає улюблену книжку й зітхає. Пан Коцький …

Мале руденьке цуценятко бавилось на подвір’ї. Сонечко ясно світило на небі, а вітерець шелестів листочками на деревах. Мама дозволила Коргі гратись надворі, поки сама прибирала в будиночку. Малюк дуже любив …

Чи любиш ти вмиватися, чистити зубки? Чи знаєш, навіщо нам мило? Так? Ти молодець! А якщо ні, сідай і уважно слухай казочку про чорне кошеня на ім’я Чорнявчик.

Назвали його …

Жила собі киця Мона. І жила вона у родині Томасів. Мона була гарна, але не дуже тямуща.

Чимало речей вона не могла зрозуміти. А чимало інших речей не могла згадати…

Владарював колись над звірами лев. Жорстокий був, щодень кількох зводив із світу. Стали нарікати бідолашні звірі:

– Що ж це за падишах! Замість піклуватися мешканцями свого краю, він трощить-пожирає нас.…

Був такий час, коли вистежувати здобич по запаху вмів тільки кіт.

Подумав пес: «Пощастило коту, що він вміє знаходити їжу по запаху і вирішив попросити кота навчити його шукати дорогу …

Жили колись дві кішки, дві подружки. Були вони нерозлучні, скрізь ходили разом і постійно ластилися одна до одної.

Якось уночі, зголоднівши, вони застрибнули через вікно на кухню до одного багатія …

Давним-давно, років, може, з двісті тому, в одному селі жив чоловік на ім’я Міхал. На зріст він був невисокий, але силу мав неабияку – однією рукою підіймав лантух з зерном, …

З початку собака, кішка та миша були друзями. Але й тоді собака і кішка не дуже любили мишу. Миша була невгамовна, працювала день і ніч, а собака і кішка, харчуючись …

В одному домі безтурботно жив кіт. Був він завжди ситий і навіть лінувався зайвий раз ворухнутися. І так цей кіт зледачів, що, побачивши мишу, що пробігала поблизу, не хотів і …

У стародавні часи жили були старий і стара. Дітей вони не мали. Старий орав землю, сіяв зерно, збирав урожай і зберігав його в коморі. При потребі він відвозив частину зерна …

Було чи не було, розговорилися одного разу кішка та мишка. Мишка сиділа в норі, а кішка біля нори. Поговорили про справи, про здоров’я, про те, про се, а потім кішка …

Коли народилася моя дочка Геленка, кіт Мауріцій взяв собі за звичку спати в дитячому візочку. Він залазив на крісло, стрибав у ліжечко, лягав на ковдрочку, сподіваючись, що обдурить тата і …

Було літо 2019. Пекельно спекотно і душно, тому, не довго думаючи, витираючи піт, що лився з чола, я зібрала до машини: намет, спальні мішки та рюкзак, і повезла свою маленьку …

Колись у пса Альфреда зовсім не було білих лап з коричневими крапками. У нього також не було і білого комірця навколо шиї. Він був повністю коричневим. У нього було коричнева …

Були собі колись давно чоловік та жінка, і мали вони сина Овеза. Вже й парубком став, а з хати не виходить— лежачи об’їдає старих батьків. Це вже йому й вісімнадцять …

Давним-давно жив чоловік, яка розумів мову звірів. Був він дуже багатий, але й дуже скупий. Тому жив самотньо. Крім собаки та кішки, нікого в будинку в нього не було. Та …

Жила-була в одному селі вдова. У неї був син, причому єдиний. Його прозвали Ледарем за те, що він ніколи нічого не робив.
Одного разу, коли мати була на базарі, а …

— Спечи пиріг, мамо — попросило одного разу Курчатко свою маму – курку.
Курка посміхнулася і послала сина по тріски для розпалювання. І ось, коли Курчатко збирало тріски на кухні, …

Гарбузове зернятко лежало в сухенькій коробочці разом зі своїми братиками і сестричками.
Одного дня коробочку вийняли із шухляди і відкрили. Зернятко аж заплющилось – стільки світла одразу вдарило в очі!…

Жило-було собі зайченя. Воно мешкало не в лісі, а в невеликому чагарнику. Зелений яворовий кущ був для нього і домівкою, і схованкою від сердитих собак, що час від часу гавкали …