Розмова

— Де ти, киценько, була?

— Я була аж край села.

— Що ти, кицю, там робила?

— Хвостом жито молотила.

— А може, то був овес?

— Ні, овес молотив пес.

— Що за працю ти дістала?

— А дістала кусень сала.

— Де те сало, покажи ж?!

— А те сало з’їла миш.

— Де та миш, моя кицютко?

— В нірочку забігла хутко.

— Де та нірочка?

— В траві,

У шовковій мураві.

— Де ж та мурава шовкова?

— Випасла ряба корова.

— Де корова та ряба?

— В стайні коло жолоба.

— Де та стайня, кицю мила?

— Блискавка її спалила.

— Де та блискавка лиха?

— В тучах доню колиха.

— А куди поділись тучі?

— Порвав вітер на онучі.

— А де ж він, скажи мені?

— В димарі співа пісні.

— Де ж димар?

— Там, де на хаті

Хвилі диму волохаті.

— А куди подівся дим?

— Не дивилась я за ним.

— А чому ж ти не гляділа?

— Бо на хаті не сиділа.