Оповідання Оксани Лущевської

Тато не спить. І Захар не спить. Ніч пізня. На небі зірки, і вікна будинків ніде не світяться.

Лише в будинку навпроти блимає світло в одному вікні. Цей будинок нагадує …

Люблю грати в шашки, особливо сам із собою. Розкладаю дошку. Ходжу навкруг неї. Буває, пересуваю шашки вказівним пальцем. Інколи середнім. Підмізинним і мізинцем теж. Складніше — великим. Треба тягти шашку …

Коли Андрійко збирався до дитячого садочка, його турбувало єдине питання: чи буде там забіяка Назар? У Андрійка з цим хлопцем були свої рахунки, бо Назар задерикувато і постійно відбирав складені …

Рисенята народилися у травні в лігві під коренем ялиці. Під боком у мами їм тепло й затишно.

Рисенятам уже півтора місяця. Вони ще п’ють мамине молоко, але вже чекають і …

Ми — сніголюби.

Як випадає сніг, манюсики,

Велет і  я  змагаємося.

Дивися, як.

Підбігаєш до вікна. Кричиш:

СНІ-І-Г!

Одягаєшся тепло. І  щоб

не застудитися, не забудь

зав’язати шарф.

Вилітаєш у  …

Одного непогожого дня, коли дощ то вщухав, то пускався знов, із густої трави сумно визирав білий єдиноріг. Його сині очі блищали, а по лакованому тілу стікали краплі води.

Єдиноріг стояв …

За сніданком Міра розглядає чашку з намальованим морем. Їй не хочеться жувати канапку. А хочеться до моря. «Чи багато там зараз хвиль?»

Міра гортає улюблену книжку й зітхає. Пан Коцький …

Я живу на лівому березі Дніпра, а моя подруга Соня — на правому. Їхати до неї — цілу вічність. Щодня не поїздиш. Ми сумуємо одна за одною. І ось Соня …

Для Насточки

Найкраще виходити з равликом на прогулянку навесні,

повільно-неквапно привітаєшся з кожною брунькою,

понюхаєш кожну травинку,

нахилишся до кожного пуп’янка.

Повільно-неквапно роздивишся, як червоніють ягоди,

при слухаєшся, як шелестить …

Зозуля засинає:

ку-ку, ку-ку.

Горобець стуляє вічі:

цвірінь-цвірінь.

І ворон куняє:

кру-кру, кру-кру.

Сорока клює носом:

чек-чек, чек-чек.

А вівсянка за ними:

зінь-зії, зінь-зії.

Грак і собі тягне:

кра-кра, кра-кра.…