Казки про гномів — сторінка 3

Жив собі колись карлик. У нього була довга біла боро­да. Носив він червоний капе­люшок, пальтечко, блакитне, мов небо, а на гострих носах його черевичків весело подзенькували два срібні дзвіночки.

Карликова …

Жив-був хлопчик, і звали його Парсі. Як і багато хлопчиків і дівчаток, він увечері нізащо не хотів лягати спати.

Парсі та його мама жили у маленькому кам’яному будиночку на самому …

Колись давно на острові Русей правили король та королева, і було у них три дочки. Коли король помер, влада у королівстві перейшла до його дальнього родича. Він завжди ненавидів королівську …

Жив собі хлопчик Іванко, дуже допитливий та непосидючий. Гасав подвір’ям за котом Мурчиком і дошкуляв йому, як міг. Робив чимало капостей бабусі, ховаючи її окуляри чи тапці, і веселився, коли …

За далекими морями, за казковими лісами, на самому краю землі височіють чарівні гори. Багато років у хатинці біля підніжжя найвищої гори живуть брати-гноми. Кожного ранку, прокинувшись, умиваються, снідають, а потім …

Десь серед зеленого лісу, так далеко, що люди туди й не заглядають, живуть гномики, дуже схожі на людей, але невеличкого зросту.

Кажуть, що колись давно вміли вони скарби знаходити, якими …

Жив на світі маленький сіроокий хлопчик Валь.

Було в нього найзаповітніше бажання — мати розумного собаку. Він ніколи не бачив собак, йому тільки читали про них книжки. З книжок Валь …

Ось і прийшли довгоочікувані зимові свята. На замовлення маленьких гномиків у їхній кімнати постійно падав сніг, росли ялинки і світилися різнобарвні гирлянди. І хоча сніг був холодний, маленькі гномики не …

В одному місті, в однієї матусі-чарівниці було двійко діток — гномиків. Синочка-грибочка звали Марко, а донечку-розумничку Оленка. Одного разу, коли у мами дуже багато справ, а мешканці Зеленого гаю потребували …

Тишком-нишком, чапи-чапи,
в капелюхах, як гриби,
гноми шастають ногами,—
чапи-чапи, — сніг рипить…

Йдуть вони один за одним,
невдоволено сопуть,
сварять зорі, сніг, погоду,
і котів, і довгу путь.

Дуже …

Ти знаєш, у нашому домі,
в старому буфеті, давно
живе мій добрий знайомий –
старенький буфетний гном.

Він знав ще дідуся хлоп’ям,
а маму — малим дівчатком,
гукав пустунам: «Ай-яй!»,…

Сніжний вечір за вікном.

Ще не спить старенький гном.

Лісових поїв горішків.

Чаю з медом випив трішки

І підкинув у камін

П’ять березових полін.

Та ніяк йому не спиться.

Взяв …

Злий Велетень давно мріяв знищити прекрасне місто гномів. Він уже уявляв, як замість їхніх крихітних будинків з’явиться його величний замок, і як він перетворить гномикове озеро-калюжу на велике озеро.
Неодноразово …

Якось один пастушок гнав свою череду прекрасною зеленою долиною. Він дуже утомився й зупинився відпочити біля порослого густою травою пагорбка. І ось тут – прямо під ногами, побачив маленький срібний …

Мабуть, у кожного з вас є своє улюблене місце для прогулянок. От і в усіх мешканців Чарівного Лісу є таке місце – це Квіткова Галявина. З яким би сумним настроєм …

Липень – середина літа. У цей час особливо спекотно і всі, хто має відпустки, мандрують до моря. От і гноми з Маленькою Феєю вирішили поїхати поплюскатися в теплому морі.

Усі …

У Чомусика в квартирі,
Що під номером чотири,
У коробці під вікном
Жив маленький добрий гном.
Був простим його наряд:
Чобітки, ковпак, халат.
Гном усе на світі знав,
Бо чимало …

На околиці лісу стояв ошатний будиночок. Сюди переїхали жити маленька дівчинка Олеся, її братики Данилко і Славко, а також тато і мама. Тут було набагато просторіше, ніж у старому будинку. …

У лісі, на горісі,
Де спить стара сова,

Жили в дуплі три гномики —
Сімейка лісова,

Три гномики, три братики —
Сімейка лісова.

Найстарший гномик звався Бім
Середній звався Бом,…

Жив собі на самому вершечку скляної вежі хлопчик, такий худенький і хворобливий, наче і сам
був скляний. Він танув, як цукор у склянці з водою, а причину хвороби ніхто не …

Жив-був гном по імені Тяп-Ляп. За яку б справу він не брався, все у нього виходило так-сяк.

Тільки не подумайте, що він був дурним або злим. Ні, просто гному Тяп-Ляпу …

Було десь пізнє пообіддя, коли Мумі-троль зі своєю Мамою увійшов до найгустішої гущавини дрімучого пралісу. Поміж деревами панувала така тиша і темрява, ніби уже запали сутінки. То тут, то там …

За кермом сидів гном.

Поруч його жона.

А позаду гноменята —

по троє біля кожного вікна.

Гном не більший за мухомора,

борода сива, горбатий ніс.

Маленька машина, але не дуже …

Тoгo ж ранку, коли Тато Мумі-троля завершив спорудження містка через річку, крихітне звірятко Чмих зробило відкриття. Чмих знайшов цілком нову незнану стежину. Вона в’юнко вповзала до лісу у його найтемнішу …