Гном
Вірші Дмитра Павличко
Biblioo.org

Гном

Дмитро Павличко

Виділіть текст, щоб додати нотатку.

За кермом сидів гном.

Поруч його жона.

А позаду гноменята —

по троє біля кожного вікна.

Гном не більший за мухомора,

борода сива, горбатий ніс.

Маленька машина, але не дуже скора,

мчала дорогою через ліс.

Я руку підняв мимохіть.

Гном зупинився:

— Чого ти хочеш?

— Будьте ласкаві, підвезіть!

Він сміється:

— Гаразд, небоже,

мені чародійна сила відома,

щоб міг ти сісти в машину мою

я перетворю тебе на гнома!

Будеш малесеньким,

будеш мати маленьку радість

і маленьку біду.

— Та ні,— благаю,—

не треба, дідусю,

я не подумав, я пішки піду…

154
2,5 (2)

2.5 / 5. Оцінили: 2

Поки немає оцінок...

Улюблені

Сподобався твір?

Додайте твір до своєї добірки або створіть новий список. Публічними списками можна ділитися за посиланням.

Обговорення (0)