Три гномики

У лісі, на горісі,
Де спить стара сова,

Жили в дуплі три гномики —
Сімейка лісова,

Три гномики, три братики —
Сімейка лісова.

Найстарший гномик звався Бім
Середній звався Бом,

А наймолодший взяв ім’я
Обох братів — Бім-Бом.

Той Бім, той Бом і той Бім-Бом
Були всі мовчуни —

Й слівця, працюючи гуртом,
Не вимовлять вони.

Ото прокинуться в дуплі
Ці братики малі

І йдуть шукати давній скарб,
Захований в землі.

Мина година, дві, і три,
Збігає цілий день,

А гномики, а братики
За день — анітелень.

Вони бояться в балачках
Промарнувати час,

От і працюють мовчачка,
Допоки день не згас.