Чарівні казки — сторінка 44

Давно колись жили чоловік і жінка, бідно жили, проте у злагоді; одне лихо — дітей у них не було.
Жінка й плакала нишком — та хіба цим лихові допоможеш? Аж …

Давно колись жили чоловік і жінка. Дуже любили вони одне одного, але радості не знали, бо не було в них діточок.
Якось сиділи вони, журилися, а тоді й вирішили:
— …

Жив собі шах. Мав він єдиного сина Малика, якого дуже любив.
Якось їхав Малик верхи берегом моря, коли це бачить: конюх і Лисий Мамед про щось сперечаються, навкулачки б’ються. Малик …

Жив колись бідний чоловік на ймення Бахтіяр. Одного разу прокинувся він рано-вранці й каже:
— Слухай, жінко, поклади мені в торбу просяного хліба й трохи сиру, то я помандрую.
А …

Хтось був, когось не було.
Давно колись жив один чоловік. У нього було три дочки.
Якось покликав він дочок і каже:
— Діти мої, я їду на базар. Що вам …

Жив-був колись один падишах. Якось він занедужав і став сліпнути. Хоч які лікарі ходили до нього, хоч які ліки давали йому, та ніщо не допомагало. Нарешті прийшов до нього один …

Жив колись кравець, а в того кравця був учень. Покликав одного разу шах кравця і каже:
— Візьми крам і щоб завтра вранці приніс мені таке вбрання, якого ще світ …

Колись жив та був один цар. Був у цього царя син – єдиний його спадкоємець. Купив йому цар за великі гроші вогняний меч.
Царевич цілими днями нічого не робив, тільки …

Не самі мраморські славилися в кам’яній справі. І на наших заводах теж, кажуть, на цьому майстерстві зналися. Та тільки різниця, що наші більше з малахітом поралися, бо його було доволі, …

Сиділи якось старателі навколо вогника в лісі. Четверо дорослих, а п’ятий хлопчик. Років так восьми. Не більше. Федунькою його звали.

Давно всім спати час, та розмова цікава завелася. В артільці, …

Катя,— Данилова наречена,— незаміжницею лишилася. Років два чи три минуло, як Данило зник,— вона й зовсім з тої пори, що заміж ідуть, вийшла. Дівчат за двадцять років, по-нашому, по-заводському, перестарками …

Пішли якось двоє наших заводських траву дивитися. А покоси в них далеко були. За Сіверушкою десь.
День святковий був, і спека — страх яка. Парня чиста. А обидва в горі …

Ви не чули про хлопчика Ледащика? А про дівчинку Ромашку, про Трутнів і Бджілок, про Осу-грабіжницю і Шершня-розбійника?
Тож сідайте і слухайте.
Розповідала мені Синичка, що був такий собі хлопчик …

Жили-були одного разу король з королевою, яким страшенно хотілося мати дітей. Час все минав, а дітей у них все не було і не було, і зрештою королева сказала:
— Може, …

Жила-була одна маленька дівчинка, звали її Мілочка, на верхньому поверсі височенного багатоповерхового будинку. Якось одного разу вона прокинулася рано-вранці, одяглася і поїхала на ліфті вниз, на перший поверх. У таку …

Був колись у світі швець, і звали його Йоріс. Жив він у маленькому підвалі, сидів там, не розгинаючи спини, і цілими днями стукав своїм молоточком. Клієнтів у нього було достатньо! …

Коли настала зима, Ослик вирішив пошити собі шубу.
«Це буде дивовижна шуба, — думав він, — тепла й пухнаста. Вона повинна бути легкою, але обов’язково з чотирма кишенями: у кишенях …

Було це давно. Біля високої гори, на краю бідного села, жила вдова. Звали її Марта.
Марта не любила людей. Навіть діти дратували її своїм криком і метушнею. Любила Марта тільки …

Був собі лісоруб Алі. Жив він із жінкою в одному селі на півдні Тунісу. Все життя Алі працював у лісі. Замолоду він був міцний та дужий і завиграшки міг зрубати …

На одній з тихих лондонських вулиць жила собі родина Дарлінгів. Зрозуміла річ, були в ній тато й мама Дарлінги, а також Венді, Майкл та Джон — їхні діти. Ще була …

Ця історія трапилася багато років тому, як і всі казкові історії. Велетень з довгою рудою бородою і рудим чубом (тому його звали Вогненним Велетнем) узяв собі за дружину Білу Хмарину, …

Щодня, повертаючись із школи, діти за звичкою забігали в садок до Велетня погратися. Це був великий і гарний садок з м’якою зеленою травою, де, немов зірочки, красувалися гарненькі квіти. В …

— Вона сказала, що танцюватиме зі мною, якщо я дістану їй червоних троянд,— вигукнув молодий Студент,— але в моєму садку немає жодної червоної троянди!
Його почув Соловей у своєму гніздечку …

Над містом на високій колоні стояла статуя Щасли­вого Принца. Він увесь сяяв, покритий тонкими листами щирого золота; замість очей у нього були два блискучі сапфіри, а на рукав’ї шпаги палав …