Казки Сергія Козлова

«Невже все так швидко закінчується? — подумав Ослик. — Невже закінчиться літо, помре Ведмедик і настане зима? Чому це не може бути вічно: я, літо й Ведмедик?

Літо помре першим, …

Лісова галявина, мов парним молоком, була ущент залита місячним світлом. Біля місяця, як гнилиці коло старого пня, ворушилися зірки.

Заєць сидів посеред галявини й був увесь блакитний.

Заєць грав на …

Коли Ослик із Ведмедиком прийшли на війну, вони почали думати, хто з них буде головним?

— Ти, — сказав Ослик.

— Ні, — сказав Ведмедик. — Ти!

— Чому я? …

Якось Ослик повертався додому вночі. Світив місяць, і рівнина була вся в тумані, а зірки опустилися так низько, що на кожному кроці здригалися й дзвеніли в нього на вухах, як …

Наступного дня після Нового року Їжачок отримав листа. Принесла його Білка, підсунула під двері й утекла.

«Дорогий Їжачку! — надряпав Ведмедик на шматочку берестини. — У мене за віконцем падає …

Ой, які замети намела хуртовина! Всі пеньки, всі купини засипав сніг. Сосни глухо скрипіли, розгойдувані вітром, і лише працьовитий дятел довбав і довбав десь угорі, наче хотів продовбати низькі хмари …

— Гав! гав! гав! — гавкав собака.

Падав сніг — і дім, і бочка посеред двору, і собача будка, і сам собака були білі й пухнасті.

Пахло снігом і новорічною …

Дув осінній вітер. Зірки низько кружляли в небі, а одна холодна, синя зірка зачепилася за сосну й зупинилася якраз біля будиночка Ослика.

Ослик сидів за столом, поклавши голову на копитця, …

Жив собі, був собі в лісі Їжачок-голка. Був у нього дім, у домі пічка, лампочка із гриба-лисички й повна комора припасів. Але все Їжачкові чогось хотілося…

— Неспокійно мені, — …

Найспекотнішої неділі, яка лиш була у лісі, до Ведмедика прийшов Вовк.

Ведмедик сидів на димарі свого будиночка, тримав у лапі над головою величезний лопух і, мружачись від задоволення, лизав хмари, …

Ведмедик намалював на шматочку берести бочку з медом, одразу ж з’їв мед і ліг спати.

Прийшов Їжачок, побачив порожню бочку, взяв вуглинку й домалював з усіх боків цвяшки. Вийшов товстий …

Ой, яка це була м’яка, тепла відлига!.. Кружлялися сніжинки, і в лісі пахло весною. Їжачок сидів на ґаночку свого дому, нюхав повітря й посміхався.

«Не може бути, — думав він, …

З берізок і осик тихенько падало останнє різнокольорове листя.

— Скоро зима прийде, — зітхнув Їжачок. – Як шкода, я ще ніколи не бачив зими…

– Бр-р! — обізвався Заєць, …

Летіло листя, гудів вітер, була в лісі осінь…
Їжачок вийшов з свого будиночку з коромислом на плечі та пішов до криниці.
Вода в криниці була синя, холодна і виблискувала, наче …

Старий Крокодил довго спав на березі річки, засунувши пащу в пісок і зануривши хвіст у воду.
Йому снилося, ніби він не Крокодил, а великий зелений птах, що летить над усією …

Щовечора Їжачок приходив до Ведмедика в гості рахувати зірки.
Вони сідали на колоду та, посьорбуючи чай, дивилися на зоряне небо.
Воно висіло над дахом, одразу за димарем.
Праворуч від димаря …

Весь передноворічний тиждень у полях вирувала завірюха.
У лісі снігу намело стільки що ні Їжачок, ні Ослик, ні Ведмедик весь тиждень не могли вийти з дому.

Перед Новим роком завірюха …

Ого, які кучугури намела завірюха? Усі пеньки засипало снігом. Сосни глухо рипіли і розгойдувалися від вітру, і тільки трудівник — дятел довбав і довбав десь угорі, ніби хотів продовбати низькі …

Була зима. Стояли такі морози, що Їжачок кілька днів не виходив зі своєї хатинки, палив у печі і дивився у вікно. Мороз прикрасив віконце різними візерунками, і Їжачку час від …

Якось із міського зоопарку втік Слон.
Це така звична історія, що мені було б навіть ліньки її розповідати, якби Слон втік удень і пішов вулицями, заважаючи автобусам, тролейбусам, заходячи до …

Зранку падав сніг. Ведмедик сидів на узліссі на пеньку, задерши голову, рахував і злизував сніжинки, що впали на ніс.
Сніжинки падали солодкі, пухнасті і, перш ніж опуститися, підводилися навшпиньки. Як …

Зранку заєць як вийшов із дому, так і загубився у неосяжній красі осіннього лісу.
«Давно вже час снігу впасти, — думав Заєць. — А ліс стоїть теплий та живий». Зустрів …

Ведмедик прокинувся, розплющив одне око і побачив, що на підлозі перед вікном сидить величезний Сонячний Заєць.
– Доброго ранку! — привітався Ведмедик. – Ти хто?
— Я — Сонячний Заєць, …

Холодно і тихо стало в лісі. Заєць прислухався — жодного звуку. Лише осика на тому березі тремтіла останнім листям.
Заєць спустився до річки. Річка повільно несла важку, темну воду. Заєць …