Гуляка

Прилинувши з чужих країв,
На рідному гнізді Лелека сів.
– Ура! Кукуріку! –
Утішивсь Півень на току
і, гребенем труснувши гарним,
Почванивсь пір’ям різнобарвним.–
Тепер удвох ми спів заведемо,
Подвір’я піснею звеселимо,
Добряче нап’ємось
І наїмось,
За валом в смітнику погребемось
І погуляєм, як годиться
(Мої курки – весела птиця!),
І – на бочок
У курничок…–
Лелека одвернувсь, балакать не схотів,
Махнув крильми і в далеч полетів.

Гуляк у різнобарвнім пір’ї
Ми бачимо на нашому подвір’ї:
Для них є вищим ідеалом
Затишні курники
І смітники
За валом.

1954