Квочка і Тарган

Вночі сиділа Квочка на гнізді.
Курчата сняться молоді.
Аж зирк — Тарган із щілини вигляда:
— Яка нещасна птиця!
Не злазить стільки днів з гнізда.
Нудьга бере, дивиться:
Поблідла як стіна,
Ніяких радощів не зна,
Пусте життя, нікчемна праця!
А квочка, хоче задаваться.
— Мовчи, ледащо світове!
Висиджую курчат, творю життя нове!
Курчатка побігають, веселі, по травиці,
З них виростуть корисні птиці…
— Бажай те іншому кому,
А я що вигляну з щілини,
То бачу ніч німу,
Її сон, і навкруги пітьму;
Нудьга у серце лине…
— Не диво: ви — нероби-паничі,
Щілинники нікчемні —
Вдень сидите у шпарці темній,
На світ наш дивитесь вночі.

1920