Байки Микити Годованця — Сторінка 3

Після дощу, як сонечко заграло,
З віконця Дзеркало цікаве визирало:
— Калюжа?! Бач, яка невидана краса!
Дерева — мов живі, листочки грають,
У небесах хмарки летять, мов птичі зграї…
Ей …

Між віттям на крислатій сливі
Виводить Соловей рулади чарівливі.
Всі славили той спів,
Лиш Пес один з досади млів:
— Коли таланти поливать хвалою,
Хвала отрутою їм буде злою,
Вона …

— Що доброго, товариш Гострота? —
Перо веселе Бритовку пита.
А та:
— Жартуєш? Гострота — велика сила!
Господар мій олівця узявся підтесать,
А я не хотячи вкусила —
До …

Швидкий Миколка з вулиці прибіг.
Лице — в смолі,
Під носом юшка запеклася,
Під оком смуга налилася,
Кривава пляма на чолі…

У дзеркальце зирнув
І з несподіванки здригнув:
— Ой-ой! …

Якийсь керуючий чи трестом, чи й повище
На зборах солов’єм і тьохкає, і свище:
— Люблю сатиру я колючу, мов їжак!
Вітаю критику, хай гостра наче бритва!

Верта додому. Жінка …

Закоханій у свій талант співочий
Зозулі молодій у голову прийшло
Прославитись на все село:
— Я, бувши скрізь по заграниці,
Набачилась, як там співають птиці.
Таланти славні
Ламають пута давні,…

В сатирика зібралась вся рідня
Іменувати дитиня.
Найперше Повитуха мала слово:
— Я раджу дати дітлахові
Ласкаве ім’ячко Ягня!
Яке багатство сховане в цім слові!

Сміється Тітка, жвава молодиця:
— …

Друг зрадив? Горе б’є?
Не плач!
У тебе є
Читач!

Покривдив критик дуже?
Забудеться, мій друже,
Погасне з часом кривди жар…

До негіді утратив осоружність?
Втекла відвага, віра, мужність?
Уже …

— Збирайтеся, Мишва, хто любить смачно їсти! —
Гукнув веселий Щур, забігши до сусід. —
Не маю часу вам докладно розповісти,
А коротко це так: наш Кіт дає обід,
А …

— Бач, Півню, бач: Кабан вернувся з гулі,
Нажерся буряків, порив грядки цибулі,
А це допався до цебра,
Ущерть там всякого добра, —
Пес каже Півневі, що порпався в гною, …

Піднявся рій
На смертний бій:
Чужа рука до меду простяглась.
Старі і молоді,
Готові полягти в біді,
Сказали ворогові: — Зась! —

Лиш Трутні власний спокій берегли,
На щільнику в …

— Ай-яй-яй-яй! — Пес не шкодує сліз. —
Що бідному мені тепер робити?
Прогавив я. Господар буде бити:
В комору злодій вліз,
Мішок пшениці вкрав,
А я проспав, не покарав……

Кіт вік живе на штуках:
На грушу вибравсь, під вершок.
А друг його, кудлатий Полкан,
Під грушею сидить і стежить, де дружок.
— Ой любий мій! — гукає друг
До …

Лисиця в затінку під кущиком на сіні
Зажмурилась, хропить,
Вдає, що спить.
Аж тут Ведмідь. Вся морда в піні.
— Ріднесенька! — блага лапатий. —
Втік од біди. Вже думалось …

Зустрівшись десь в сибірській глибині,
Ланцет із Шаблею розговорились.
— Я, — Шабелька хвалилась, —
Спогадую свої блискучі дні,
Коли із ворогом я билась
У перших лавах на війні.
Ти …

Чорна Льоха у хліві
Верещить: куві, куві!
Рилом двері розхитала,
Із завісів поскидала
Та й мерщій наддала ходу
До сусідського городу,
Та прямісінько в грядки —
В ріпу,
в моркву,…

— Для інших прізвисько хороше — маска! —
Сказав Петро, хильнувши первака. —
Узять хоча б сусідського Дружка:
Вертить хвостом, в очах таїться ласка.
Його я підпускаю до цебра,
Мені …

— Дзень-дзень! Дзень-дзень!
Уже почнеться скоро день.
На шию Сивому вчеплюся,
Як вітер, по селу промчуся.
Прохожі з подивом стають,
Дорогу й честь нам віддають…

— Не хвастай! — Згребло …