Байки Микити Годованця — Сторінка 2

Лисиця-іменинниця говорить: — Тату!
До світу-дня прийдуть мене вітати;
То в кожного щось буде у руках.
Одним дала квартири в будяках,
Тих влаштувала на посаді ситій,
Тим акт ревізії сховала …

Як спритна Ласочка не хитрувала,
У курнику вночі в капкан попала.
— Ага, попалася? Тремтиш уся,
Як в лихоманці? —
Кепкує Порося,
В курник забігши вранці. —
Наглядачка Лисиця надбіжить,…

Зима — не сват, не брат:
За комір заліза, куса за вуха
І вимагає теплого кожуха.
Іван віддати рад
Свої скарби останні:
— Пошитий лепсько, шкури непогані.
Біда одна:
Боюсь …

— Чого кричиш? Ще й не світає,
А ти вищиш, задравши ніс,
Мов хто тебе волочить на заріз? —
Коза свиню питає.

— «Вищиш»! А що ж терпіть, коли
Коню …

На зборах добре брили Василя:
— Ледачого, як він, не бачила земля.
Спить день при дні… —
Василь на те: — Повірте ви мені:
Під ложечкою жме, буркоче в животі,…

Лисніючи на сонці, Повитиця
Бундючно мовила: — Подумайте, яке!
І не жалке, і не гірке,
А чваниться! Велика птиця!
Хоч родиш ти великі гарбузи,
Але життя твоє — рілля, низи.…

Петрик Солов’я спіймав, у клітку посадив:
— Талант ти знаменитий!.. — Співець мовчав.
Хіба розкриються уста для славлення любові,
Коли на тебе дихає пригніта?

— Ку-ку, ку-ку! — Зозуля на …

Друг Пса прислав із собачарні-школи:
— Прийми, Миколо! Хабарників, хапуг та брехунів не стерпить ніколи!
Минає кілька днів. Підручних любих, друзів і кумів Миколи
Зганьбив той Пес, хапаючи за поли.…

Відламана безжально бурею жорстокою,
Галузка за водою річкою глибокою Пливла…
— Галузко! Стережись біди! —
Почулась мова. —
Внизу завзяті Риболови виловлюють гілля;
Потрапиш їм у час лихий — згориш …

— Чого метляєшся, мов на пожежі?
Зозулю Соловей пита.
— Була в гаю. Натхнення не знайшла там.
Пожива, правда, є багата,
Підправила добряче живота,
А кукнула — не пісня — …

У залі судовій іде правдивий суд.
Зійшлися звірі тут
За правду мовить слово,
Злочинців виявить, скарати хижаків…
— Суду, — Вовк каже, — хочу доповісти:
Колись мені вівцю прийшлось доїсти.…

Вівчарик загубив сопілку в лузі.
А Вовк там біг в голодній тузі:
— Ура! Голодних щастя не мина!
Сопілочка! Вона,
Любимиця народна,
Прогодувати Вовка годна. —

Вовк як заграє на …

Хлопчак Григорко — золотії руки —
Навчив Осла робити всякі штуки.
— Купіть! По селах будете водить, —
Хлопчатам піддає охоти. —
Кумедію перед людьми чудить!
…Насмішите усіх,
Заробите багато,…

Ліхтарик домовий підказував усім:
«Це дім сімдесят сім…»
Тільки сонце спати ляже,
Господар вмикача крутне, —
Ліхтар, гордуючи, почне:
«Я сонцем сяю в домі цім!..»

Ліхтар гукнув повчально Світлячкові,
Що …

До сходу сонця встало Щигля,
З гілля та на гілля перелітало.
Пита Сова:
— Куди летиш, зелена голова?
— Лечу на свято.
Там світла радість, там пісні,
То хочеться й …

Зібралися гуртом зустріти Сонце зрання.
— Летім! — плечем тиснулись до плеча. —
А ти чого сховавсь? — питаються Сича. —
Сутулишся і очі геть одвів,
А в них горить …

— Чого засумував і голову схилив? —
Рояль спитав Фагота по виставі. —
Занудьгував по невмолимій славі
А чи слухач роботи не схвалив?

Фагот:
— Поцілив ти в боляче.
Я …

Середночі у дім прийшла мертвяща тиша.
У спільній кухні, де весь день бедлам,
Нема нікого. Тихо стало й там…
Із дірки вибігла хитренька Миша..

Нюх-нюх — помийним тхне цебром.
А …