Буває дружба всяка

— Ай-яй-яй-яй! — Пес не шкодує сліз. —
Що бідному мені тепер робити?
Прогавив я. Господар буде бити:
В комору злодій вліз,
Мішок пшениці вкрав,
А я проспав, не покарав…

Баран:
— Бе-е! Чого там побиваться?
Пшениці міх?
Дрібниця! Сміх!
По дружбі будем виручаться:
Я дуже тим не погрішу,
Якщо пшеничку ту спишу.
А ти, гляди, мовчи, коли до конюшини
Залізу я вечірньої години!..—

Баран паперами шу-шу, шу-шу
(На це він перший майстер в світі!),
І вийшло все чистенько в звіті.

Скарали Барана, і Пес зазнав біди,
Але скажіте правду-матку:
Чому сухеньким вибрався з води,
Хто клав на звіт печатку?

Рік написання: 1961