Бритовка і Перо

— Що доброго, товариш Гострота? —
Перо веселе Бритовку пита.
А та:
— Жартуєш? Гострота — велика сила!
Господар мій олівця узявся підтесать,
А я не хотячи вкусила —
До кістки руку просікла…

— До кістки? Пхе, які діла!
Моя господарка — хитренька молодичка —
Мене до діла запрягла:
Сусідці так врізала, накапала і наплела,
Що та світ за очі втекла.
Ти можеш заздрити: вістря моє
Не до кісток — до серця дістає!..

— Так, так… — Сказала Бритовка Перу. —
А от ума не доберу,
Кому себе дало ти в руки,
Якій служило ти меті?

Талант не йде бредні служити дикій,
За правду, честь грудьми стає,
Ділам великим
Свою пресвітлу силу віддає.

Рік написання: 1944