Сова захищає таланти

Закоханій у свій талант співочий
Зозулі молодій у голову прийшло
Прославитись на все село:
— Я, бувши скрізь по заграниці,
Набачилась, як там співають птиці.
Таланти славні
Ламають пута давні,
Кують нове!

І почала на всю леваду
Кричать щиглям, шпачиним ладом,
Мемекати ягням, сичати гадом…
А наші: — Це з якого царства
Такого навезли штукарства?

Озвалася з дупла стара Сова
(Відома скрізь, як мудра голова):
— Тут не дають дороги ініціативі!
У кого випинається душа нова, —
Затискують, що й жить не хоче!.. —

Котячі витріщивши очі,
Сова читала сповідь до півночі.
Не так Зозулі нам шкідливі,
Як Сови на мистецькій ниві.

Рік написання: 1962