Дядько Щур
Годованець Микита Павлович
Середночі у дім прийшла мертвяща тиша.
У спільній кухні, де весь день бедлам,
Нема нікого. Тихо стало й там…
Із дірки вибігла хитренька Миша..
Нюх-нюх — помийним тхне цебром.
А хто ж це лазить під столом?
— А, дядько Щур! Що вас загнало?
В коморах повно вам добра —
Ковбаси, масло, сир і сало,
А ви ще ласитесь з помийного цебра?
— Ха-ха! — говорить Щур глузливо. —
Митець я! Тут живу собі щасливо.
По горщиках як грать почну —
Уранці дім гуде про музику нічну.
Багаті тут, на кухні, теми, —
Писать почну романи та поеми… —
А Мишка в нірку — шшурр:
— Ой дядьку Щур!
Чи добре б то було?
Від творів тих помиями б несло!
Рік написання: 1963
Add to Favorites
Залишити відповідь