Мозолі

На зборах добре брили Василя:
— Ледачого, як він, не бачила земля.
Спить день при дні… —
Василь на те: — Повірте ви мені:
Під ложечкою жме, буркоче в животі,
Зламався міокард, мозолі на хребті.
Від сонечка ховаюсь день при дні я,
Бо в мене, той… гі-пер-то-ні-я… —

Василь крізь сльози проказав,
Широку спину показав:
— Ось бачте, мозолі на спині
Криваво-сині! —

Тут слово взяв сусіда-жартівник:
— Що так, то так: Василь наш трудівник, —
Від лінощів мозоля не буває,
Мозоль — то знак труда.
Я добре знаю,
Чого його болячка обкида:
Василь не сіє і не косить,
Вдень міцно спить, вночі,
Покинувши тепленьке місце на печі,
Добро громадське в двір свій носить.

Є всюди спритні Василі:
Від лінощів, від сну аж сині,
А щодо чого — мозолі
Показують на… спині.

Рік написання: 1959