Свинячі резони

— Чого кричиш? Ще й не світає,
А ти вищиш, задравши ніс,
Мов хто тебе волочить на заріз? —
Коза свиню питає.

— «Вищиш»! А що ж терпіть, коли
Коню давно поклали паші,
Корові пійла понесли,
Соломкою хрумтять овечки наші,
А я терпи, забута усіма,
Немов мене в хліві нема?

— Стань в чергу, нетерпляча! —
Свиню Коза на глузи підніма. —
Не знаєш — служба та коняча:
Ледь-ледь свіне — на працю йти.
Корова молока дала дійницю повну,
З овечок стригтимуть узавтра вовну,
А ти?
В комфорті,
Мов на курорті,
Лежиш, сопеш
Та в череві ростеш… —

Козі відрізала Свиня:
— Твої резони брехнями підбиті.
Я знаю те, що в чергах при кориті
Я мушу бути перша і щодня!

Рік написання: 1968