Свідок

У залі судовій іде правдивий суд.
Зійшлися звірі тут
За правду мовить слово,
Злочинців виявить, скарати хижаків…
— Суду, — Вовк каже, — хочу доповісти:
Колись мені вівцю прийшлось доїсти.
Кладу зло на Хортів.
За правду вмерти б я хотів!

— Сказав, «Хортів»! — Лисичка збоку. —
Це Левеня вправляється, нівроку!
— Хто? Левеня?! Пробачте, я побіг…
Ой заболів живіт! Ой валить з ніг!
До лікаря мерщій! Прощайте, свідки! —

Шукали Вовчика півдня, —
Знайшли під ліжком у сусідки:
— Розкрити рот на Левеня?
Щоб Лев загриз? Бридня!

Піввіку байці я служу,
Сатириків усяких надивився.
В нас був один: з мишвою мужньо бився,
А Левенят боявсь! Про Лева й не кажу!

Рік написання: 1965