Байки для дітей — сторінка 2

Петрик Солов’я спіймав, у клітку посадив:
— Талант ти знаменитий!.. — Співець мовчав.
Хіба розкриються уста для славлення любові,
Коли на тебе дихає пригніта?

— Ку-ку, ку-ку! — Зозуля на …

Друг Пса прислав із собачарні-школи:
— Прийми, Миколо! Хабарників, хапуг та брехунів не стерпить ніколи!
Минає кілька днів. Підручних любих, друзів і кумів Миколи
Зганьбив той Пес, хапаючи за поли.…

Відламана безжально бурею жорстокою,
Галузка за водою річкою глибокою Пливла…
— Галузко! Стережись біди! —
Почулась мова. —
Внизу завзяті Риболови виловлюють гілля;
Потрапиш їм у час лихий — згориш …

— Чого метляєшся, мов на пожежі?
Зозулю Соловей пита.
— Була в гаю. Натхнення не знайшла там.
Пожива, правда, є багата,
Підправила добряче живота,
А кукнула — не пісня — …

У залі судовій іде правдивий суд.
Зійшлися звірі тут
За правду мовить слово,
Злочинців виявить, скарати хижаків…
— Суду, — Вовк каже, — хочу доповісти:
Колись мені вівцю прийшлось доїсти.…

Вівчарик загубив сопілку в лузі.
А Вовк там біг в голодній тузі:
— Ура! Голодних щастя не мина!
Сопілочка! Вона,
Любимиця народна,
Прогодувати Вовка годна. —

Вовк як заграє на …

Хлопчак Григорко — золотії руки —
Навчив Осла робити всякі штуки.
— Купіть! По селах будете водить, —
Хлопчатам піддає охоти. —
Кумедію перед людьми чудить!
…Насмішите усіх,
Заробите багато,…

Ліхтарик домовий підказував усім:
«Це дім сімдесят сім…»
Тільки сонце спати ляже,
Господар вмикача крутне, —
Ліхтар, гордуючи, почне:
«Я сонцем сяю в домі цім!..»

Ліхтар гукнув повчально Світлячкові,
Що …

До сходу сонця встало Щигля,
З гілля та на гілля перелітало.
Пита Сова:
— Куди летиш, зелена голова?
— Лечу на свято.
Там світла радість, там пісні,
То хочеться й …

Зібралися гуртом зустріти Сонце зрання.
— Летім! — плечем тиснулись до плеча. —
А ти чого сховавсь? — питаються Сича. —
Сутулишся і очі геть одвів,
А в них горить …

— Чого засумував і голову схилив? —
Рояль спитав Фагота по виставі. —
Занудьгував по невмолимій славі
А чи слухач роботи не схвалив?

Фагот:
— Поцілив ти в боляче.
Я …

Середночі у дім прийшла мертвяща тиша.
У спільній кухні, де весь день бедлам,
Нема нікого. Тихо стало й там…
Із дірки вибігла хитренька Миша..

Нюх-нюх — помийним тхне цебром.
А …

Після дощу, як сонечко заграло,
З віконця Дзеркало цікаве визирало:
— Калюжа?! Бач, яка невидана краса!
Дерева — мов живі, листочки грають,
У небесах хмарки летять, мов птичі зграї…
Ей …

Між віттям на крислатій сливі
Виводить Соловей рулади чарівливі.
Всі славили той спів,
Лиш Пес один з досади млів:
— Коли таланти поливать хвалою,
Хвала отрутою їм буде злою,
Вона …

— Що доброго, товариш Гострота? —
Перо веселе Бритовку пита.
А та:
— Жартуєш? Гострота — велика сила!
Господар мій олівця узявся підтесать,
А я не хотячи вкусила —
До …

Швидкий Миколка з вулиці прибіг.
Лице — в смолі,
Під носом юшка запеклася,
Під оком смуга налилася,
Кривава пляма на чолі…

У дзеркальце зирнув
І з несподіванки здригнув:
— Ой-ой! …

Якийсь керуючий чи трестом, чи й повище
На зборах солов’єм і тьохкає, і свище:
— Люблю сатиру я колючу, мов їжак!
Вітаю критику, хай гостра наче бритва!

Верта додому. Жінка …

Закоханій у свій талант співочий
Зозулі молодій у голову прийшло
Прославитись на все село:
— Я, бувши скрізь по заграниці,
Набачилась, як там співають птиці.
Таланти славні
Ламають пута давні,…

В сатирика зібралась вся рідня
Іменувати дитиня.
Найперше Повитуха мала слово:
— Я раджу дати дітлахові
Ласкаве ім’ячко Ягня!
Яке багатство сховане в цім слові!

Сміється Тітка, жвава молодиця:
— …

Друг зрадив? Горе б’є?
Не плач!
У тебе є
Читач!

Покривдив критик дуже?
Забудеться, мій друже,
Погасне з часом кривди жар…

До негіді утратив осоружність?
Втекла відвага, віра, мужність?
Уже …

— Збирайтеся, Мишва, хто любить смачно їсти! —
Гукнув веселий Щур, забігши до сусід. —
Не маю часу вам докладно розповісти,
А коротко це так: наш Кіт дає обід,
А …

— Бач, Півню, бач: Кабан вернувся з гулі,
Нажерся буряків, порив грядки цибулі,
А це допався до цебра,
Ущерть там всякого добра, —
Пес каже Півневі, що порпався в гною, …

Піднявся рій
На смертний бій:
Чужа рука до меду простяглась.
Старі і молоді,
Готові полягти в біді,
Сказали ворогові: — Зась! —

Лиш Трутні власний спокій берегли,
На щільнику в …

— Ай-яй-яй-яй! — Пес не шкодує сліз. —
Що бідному мені тепер робити?
Прогавив я. Господар буде бити:
В комору злодій вліз,
Мішок пшениці вкрав,
А я проспав, не покарав……