Котики-воркотики
Котиків-воркотиків
Рясно на вербі.
Котиків-воркотиків
Я нарву собі.
Котики-воркотики
В мене на вікні.
Котики-воркотики —
Гості весняні.
Не глядить на котиків
Лиш вусатий кіт,
Бо вони не котики,
А вербовий …

Цей розділ онлайн-бібліотеки TOU присвячений дитячій поезії — у ньому зібрані вірші для дітей, що написані сучасними поетами та класиками української та зарубіжної літератури, повчальні та розвиваючі віршики, короткі вірші для малят, тематичні вірші для хлопчиків та дівчаток, вірші про маму, пори року, про тварин тощо.
Котиків-воркотиків
Рясно на вербі.
Котиків-воркотиків
Я нарву собі.
Котики-воркотики
В мене на вікні.
Котики-воркотики —
Гості весняні.
Не глядить на котиків
Лиш вусатий кіт,
Бо вони не котики,
А вербовий …
Коник
Трав’яний коник
такий молодесенький —
іще тільки
трав’яне лошатко!
Сільська школа
Діти у сільській школі,
занесеній снігом,
сидять у затишному класі —
поховалися, як «у» в «ю».
Після дощу…
Плакала киця на кухни,
Аж їй очиці попухли.
«Чого ти, киценько, плачеш,
Їсти чи питоньки хочеш?»
«Їсти ні пити не хочу,
З тяжкої жалості плачу.
Сам кухар сметанку злизав,
На …
Піднімає джміль фіранку.
Каже: — Доброго вам ранку!
Як вам, бджілко, почувалось?
Чи дощу не почувалось?
Виглядає бджілка з хатки:
— У дзвіночку добре спатки.
Цей дзвіночок — як намет.…
Йтиму садом,
Полем, а чи лугом,
Буду я
Природі вірним другом.
Не столочу
Навіть і трави,
Я скажу їй:
— Зеленій, живи!
Коли лісом
Буду я іти,
Теж посію
Зерна …
Тихо-тихо, ніби боса,
По узліссях ходить осінь.
Одягає пензлем клени,
у червоне, і зелене.
Золотить берізкам коси,
Стелить памороззю роси.
Й поринає все у сни,
до наступної весни.
***
Відлетіли …
Ми тихенько з татом встали,
Хай хвилинку ще поспить
Наша добра, мила мама,
Хай спочине ще хоч мить.
Приберемо ми у хаті,
Посуд вимиєм як слід,
Поки мама буде спати,…
На одній руці я маю
П’ять помічників,
Все мені допомагають,
Роблять все без слів.
Перший помічник товстенький
Збоку мов пришитий,
З ним у мене все прекрасно,
Зветься він ВЕЛИКИЙ.
Другий …
Алфавіт буду вивчати,
Щоб писати і читати,
Щоб складати з букв слова
Й перша літера, то А.
Білочка збира горіхи,
Діточкам своїм на втіху,
І грибочків, і насіння
До зими …
Знаю я осінні місяці:
Вересень дощі трима в руці,
Жовтень випускає їх на волю,
Вдосталь погуляли щоб по полю.
Листопад – весь жовтий лист обпав
І зимі дорогу вже прослав.…
Зима з санчатами іде,
За нею віхола пряде
Сніжинок візерунки,
Зима везе дарунки.
Ведмедям – бочку з медом,
Зайчатам – по морквинці,
Горобчикам – пшениці,
А малятам – сміху жмені…
З понеділка до суботи
Мені вчитись неохота.
А якби-то у неділю —
В школі б цілий день сиділа.
Білобока скрекотуха.
Не школярка, а хитруха.
Не потрібна нам така,
Гультяїв нехай …
До горобця звернувся шпак:
— Посвищи, браток, отак.
Горобець — і так і сяк —
Ні, не може він, як шпак.
Знать, горобчик не уміє
Засвистати: фію, фію!…
Сидить сич на вербі,
А сова на трубі.
У сови питає сич:
— Чи ти, сово, чуєш клич?
То мисливець затрубив
У трубу.
Хоч би нас не загубив —
Бу-бу-бу.…
Чиж у гості ходив,
Чиж з совою пиво пив.
Як глитнув він краплі дві,
Зашуміло в голові.
Ледве, бідний, не зомлів.
Зовсім чижик осовів.
Треба нам його зловить.
Знов у …
Дятлик чув від діда.
Коли в лісі ріс:
— Хто б про тебе відав
Якби не твій ніс?
Дятлик тер свій лобик.
А потім і звик.
Хоч довший за дзьобик…
Родом з гір.
З вершин Кавказу, —
Танцюриста
Видно зразу.
Він увесь тут на портреті
В золотім своїм бешметі.
На черкесці — узори,
На чорненьких лапках — шпори.
З-під папахи …
Серед двору малюки
Гралися у городки.
Дістали скакалку.
Покликали галку:
— Лети швидше, галко.
Гуляти в скакалку.—
Галка прилетіла.
На тиночку сіла.
Вхопив хлопчик палку
І жбурнув у галку.
Сіла …
Крильцем крутнув.
Блиснув лампаскою,
Дзюбом проткнув
Червону маску.
Кругленький лобик.
Ясна лампаска.
Гостренький дзьобик.
Червона маска.
Заплющить очі.
Гадає — сховався.
А я по співу
Про все здогадався.
Хто рано-вранці…
Ми його не тільки в книжці —
Бачили в садку.
У червоній він манишці.
Сірім піджачку.
Зсуне шапочку на очі,
У дворі ґуля.
Жити в клітці він не хоче,
Діток …
Чик-чирик, горобчику,
Не пустуй, мій хлопчику.
Не послухавсь горобець,
Скік у трави навпростець.
Стрибав по обніжку,
Зламав собі ніжку.
Ми колінце твоє
Рушничком
Перев’єм.
А на хвору ніжку
Пошиєм панчішку.…
З голови він аж рудий.
Сам пістряво-сивий,
Але довшої дуди
Бачить не могли ви.
Причесавши свій чубок,
Одуд взявся за урок.
Сів за книгу: — Ду-ду-ду.
Скоро в школу я …
Не лінивець і не сплюх
Гість північний — омелюх
Влітку тут він не буває,
Лиш на зиму прилітає.
Скаче він по горобині
В червонесенькій хустині,
Одне гронце оббирає,
А на …
Цвінь-цвень! Пінь-пень!
Добрий день! Добрий день!
Хто ж оце мене вітає —
Славка а чи щиглик?
Підлітає і сідає,
Голосно співає.
Треба ж так от помилитись —
Не впізнав я …
– Мишко, мишко, де була?
– Ген на тім кутку села.
– Що ти там робила?
– Котиків ловила.
Всіх загнала в пастки,
– А що заробила?
– Два кільця …
Чом ворони: — Кар-кар-кар?
Чом летять, як на пожар?
І сорока: — Скре-ке-ке! —
Прилетіла.— Що таке?
А пригода тут така:
Тут нещастя у шпака.
— Чи він жив? Чи …
Вранці я по яблука
Розігнався в сад.
Аж примітив зяблика,—
Я тоді назад.
Придивився — щулиться
Кволе зябленя.
Не тікає, тулиться
До старого пня.
Я забув про яблука,
Я над …
Час обіду наступає.
Донечка за стіл сідає.
Раптом з двору: – Гав-гав-гав!
– Хто ж до хати завітав?
– Я собака, я – Сірко,
Наробився – ого-го!
Двір та дім …
Тільки двері десь — «рип-рип!» —
хтось на них одразу — стриб!
Упаде сухий листок —
хтось на нього зразу — скок!
А шелесне папірець під рукою тата,
хтось — …