Котики-воркотики
Котиків-воркотиків
Рясно на вербі.
Котиків-воркотиків
Я нарву собі.
Котики-воркотики
В мене на вікні.
Котики-воркотики —
Гості весняні.
Не глядить на котиків
Лиш вусатий кіт,
Бо вони не котики,
А вербовий …

Цей розділ онлайн-бібліотеки TOU присвячений дитячій поезії — у ньому зібрані вірші для дітей, що написані сучасними поетами та класиками української та зарубіжної літератури, повчальні та розвиваючі віршики, короткі вірші для малят, тематичні вірші для хлопчиків та дівчаток, вірші про маму, пори року, про тварин тощо.
Котиків-воркотиків
Рясно на вербі.
Котиків-воркотиків
Я нарву собі.
Котики-воркотики
В мене на вікні.
Котики-воркотики —
Гості весняні.
Не глядить на котиків
Лиш вусатий кіт,
Бо вони не котики,
А вербовий …
Коник
Трав’яний коник
такий молодесенький —
іще тільки
трав’яне лошатко!
Сільська школа
Діти у сільській школі,
занесеній снігом,
сидять у затишному класі —
поховалися, як «у» в «ю».
Після дощу…
Плакала киця на кухни,
Аж їй очиці попухли.
«Чого ти, киценько, плачеш,
Їсти чи питоньки хочеш?»
«Їсти ні пити не хочу,
З тяжкої жалості плачу.
Сам кухар сметанку злизав,
На …
Піднімає джміль фіранку.
Каже: — Доброго вам ранку!
Як вам, бджілко, почувалось?
Чи дощу не почувалось?
Виглядає бджілка з хатки:
— У дзвіночку добре спатки.
Цей дзвіночок — як намет.…
Йтиму садом,
Полем, а чи лугом,
Буду я
Природі вірним другом.
Не столочу
Навіть і трави,
Я скажу їй:
— Зеленій, живи!
Коли лісом
Буду я іти,
Теж посію
Зерна …
Гарячий день — і враз достигле жито
І доп’яніють обважнілі грона.
Він ще незнаний, ще непережитий,
Єдиний день — мого життя корона.
І що це буде — зустріч, чин, екстаза?…
Від сонця свят і непогоди буднів,
Щоб не змінилися безцінні фарби,
В твою скарбницю я складаю скарби,
Які дає мені моє полуднє.
Скарбницю ту ти залишив безжурно,
А я сховала …
Упало світло ліхтарів
На день конаючий і тихий,
Та перед смертю він зустрів
Посмертні свічі дивним сміхом.
І мабуть, кожен з нас відчув
Той сміх, як переможну силу,
Як перенесену …
Ти — тільки випадковий подорожній
На запашнім, заквітчанім шляху.
Л. Могилянська
І
Відпочинеш і підеш знову.
Що ж, заходь до мойого дому,
Щоб вином моїм рубіновим
Затопити дорожню втому.
Гостре …
Не любов, не примха й не пригода, —
Ще не всьому зватися дано!
Ще не завжди у глибоких водах
Відшукаєш непорушне дно.
І коли твоя душа, воскресла,
Знову мчиться у …
О, так, я знаю, нам не до лиця
З мечем в руках і з блискавками гніву,
Військовим кроком, з поглядом ловця
Іти завзято крізь вогонь і зливу.
Ми ж ваша …
Топчуть ноги радісно і струнко
Сонні трави на вузькій межі.
В день такий віддатись поцілункам!
В день такий цілим натхненням жить!
П’яним сонцем тіло налилося,
Тане й гнеться в ньому, …
І знов з’єднались в одну оману
О, дивне танґо, — і сум, і пристрасть.
Пливу на хвилях твого туману,
Згубила керму, спалила пристань!
І б’ється серце, і гнеться тіло
В …
(Емігрантське)
Так, завтра зрання та ж незмінна пісня,
Все те ж життя бездомних волоцюг,
І ще твердіше, ще міцніше стисне
Тяжких турбот ржавіючий ланцюг.
Та прийде вечір — завтра чи …
Десь цілком недалеко засліплює світло,
Десь ридають трамваї і мучаться авта,
Але тут, в синіх сутінках, тиша заквітла,
А за сонними вікнами блимає нафта.
Я піду, як звичайно, порожнім провулком, …
Василеві К.
І
Мій чорний день хитнувся і розтанув,
Гарячим сонцем спалений згори.
Це знову ти, ніколи не коханий
І завжди близький, спогадом гориш.
Ось я вдихнула чудодійний розчин
Ясного …
Кожний крок — сліпуча блискавиця,
А душа — польовий буйний вітер.
Розгоряються уста і лиця
Неспокійним пурпуровим квітом.
Не піймаєш! Я — вогонь, я — вихор,
А вони спинятися не …
І
Це ввижається в ніч, ледве змучена пам’ять
Божевільних думок від вогню не хоронить,
І вони закипають, іскряться снопами,
Щоб пізніше застигнути сріблом на скронях.
Тільки вранці, як вітер полоще …
Наближається спогадів повінь…
В. Сосюра
Незнаний нам початок і кінець,
Не розуміємо таємну міру.
Коли життя сплітає у вінець
В незнаній черзі віру і зневіру.
На світлий день спадає чорна …
Ростиславові Д.
Чи ця вечірня непрозора синь,
Далекий дим, чи вогник папіроси,
Чи черевики мокрі від роси —
Щось нагадало неповторну осінь.
Похмурий ліс у вересневім сні
Зітхає тяжко. Мов …
Олегові Ш.
І
Коли приходиш ніжний і шумкий,
І дзвоном слів перетинаєш спокій,
Мені здається — весняних потоків
Пливуть бурхливі і ясні струмки.
Тоді вдаряють спінені думки
У таємничість непочатих …
Не зірвуться слова, гартовані, як криця,
І у руці перо не зміниться на спис.
Бо ми лише жінки. У нас душа — криниця,
З якої ви п’єте: змагайся і кріпись!…
В славнім місті Цареграді сталася пригода:
Проявив бог славне чудо для всього народа.
На далекім передмісті там хатина вбога,
В ній робітник жив старенький і жінка небога.…
Знову літо в лісі
Свій бенкет справляє,
І горобчик, славний хлопчик,
На скрипочці грає.
Тихий коник-стрибунець
Задзвонив у бубонець,
Соловейко у сопілку,
На цимбалах грає бджілка,
Дядько дятел теж не …
Щедрівочка прилетіла,
На віконце моє сіла,
А що тая щедрівочка,
То сивая ластівочка,
А що в небі дрібні зірки,
Та то її малі дітки.
А що в небі місяць златий,…
Небо затягнулось хмарами сумними,
Блискавки зіткнулись крильми золотими,
Горобці здійняли куряву по шляху,
Дощ залопотів вже ніжками по даху.
— Синку, не барися! – зве з порога мати.
Але ж …
На тині у нас ворона,
В чобітках сидить червоних,
І в спідниці, і в хустині,
Бо ворона господиня.
А в колисці наш синочок,
Наш малесенький клубочок,
В рученята плеще-грає,
До …
Спи, синочку, засинай,
Світлі очки закривай,
Ніч прийшла темненька,
Спи, моє маленьке!
Ось дивися, зайчик
Тихо спить, не плаче,
Ведмежа і киця
Сонні на полиці,
Песик пелехатий
Також спить в …
Маленьке галченятко сіре
Знов на віконце моє сіло,
І пісеньку завело плавну:
– Я загубилося від мами!
Не бійся! Мама прилетить!
Тебе під крильцем захистить,
Бо краще мами,кожен знає,
На …