Вірші та поезія для дітей — сторінка 7

Вчора, точно серед ночі,
в нуль годин і нуль хвилин
раптом я розплющив очі,
бо відчув, що не один:
з новорічної ялинки
хтось чужий на мене зиркав!..
«Хто ви!» — …

Світило сонце, птах співав,
а я — додому крокував.

Аж раптом із-за рогу
з гучним веселим «гав!»
рудий і клишоногий
з’явився пес — і став!

— Привіт, кудлатохвостий! —
я …

«Занадився журавель,
Журавель
До бабиних конопель,
Конопель…»

Кричить баба журавлю,
Журавлю:
— Києм ноги переб’ю,
Переб’ю!..

Може, баба просто зла,
Просто зла,
Нас в оману увела,
Увела?

А спитаймо журавля,…

Прилетів весною одуд
У село Веселий Кут.
І навколо залунало:
— Буду тут! Буду тут!..

Оселився він на груші
У старезному дуплі.
Часом спурхне, сяде долі,
Ходить просто по землі.…

Волотками, волотками
Задзвеніло жовте просо.
Небо хмарками заткане,
Дрібен дощик сіє косо.

Вітерець кленка торкає,
Пахне матірна і плоскінь.
Тільки перепел гукає:
— Падь-падьом! — аж в серці лоскіт.

— …

В ліс пішов я в день осінній
Промайнули крила сині.
Сойка! Сіла на дубок,
Жолуді взяла в дзьобок
І — гайнула між сосною,
Жолуді хова під хвою.
Коли вдосталь жолудів,…

В лісі, в скверах, на алейках
Птиці в чорних тюбетейках.

Прилетіли снігурі!
Це зима на порі…

Ой, які вони цікаві:
По-смішному величаві.

Кажуть, якщо їх нема,
То не скоро ще …

Гляньте: сойка! Ну й пустуха!
Синім вишите крило.
Пурх — і вже як не було…
Хто ж її пісень послуха —
Скаже: — Ну вже ж і мастак!
І совою …

І

Тьотя Мотя часто гудила,
Проганяла горобця:
— Ба! На голову опудала
Сів, наївшися просця.

Ну вже й капосная птиця,
Хоч би хто тебе провчив…—
Та не з тих він, …

Раз пішов я в бір сосновий:
Між гілок
Бачу — скік жовтоголовий
Корольок!
Чи то звик зелено-сірий
До сосни,
Що летіть не хоче в ірій
Восени?
Ось він сів біля …

Ополонка де-не-де,
Хай не більша блюдечка,—
Там пісні свої веде
Пташка білогрудочка:

— Дідусеві дюдя вдень —
В хату йде з ковінькою.
А мені анітелень,—
Я собі й цвірінькаю…

Де …

— Лелеко, лелеко,
До осені далеко! —
Викрикує на лузі
Засмагла дітвора.
А він кружляє в хмарі
З лелечихою в парі,
Мовляв, у вирій, друзі,
Мені ще не пора.

А …

— Кулик, куличок!
А завбільшки з кулачок.
—Так є ж різні кулачки.
—А є різні й кулички —
І великі і малі,
На Дніпрі і на Сулі.

— Кулик, куличок!…

Плаче Оленка,
Плаче, рида. —
Що мені робити?
Просто біда.

Залетіло в хату
Пташеня мале.
Я йому хотіла
Помогти, але…

Я його піймала,
Щоб надвір пустить.
Злегка підкидаю —
Пада, …

У зимовий день на сонці
Птах щебече на сосонці:
— Цок-цок-цок! Цік-цік-цік!
Може, вас мороз припік? —
Це шишкар червоно-бурий,
Не буває він похмурий,
Все доводить він комусь:
— Я …

Взяв Кіндрат собі за звичку:
Так і шастає в кущах,
Так і зиркає в травичку,
Чи не лупиться де птах.

Він на річці біля гатки,
Поміж зарослів і трав,
Вчора …

У гайочку при доріжці,
Ледве оком я схопив:
Хтось на гілці у розсішці
Дивний кошик почепив.

Між зелених віт і хмизу
У такій гущавині
Ледь його помітно знизу,
Може, це …

Хто на дереві вгорі
Барабанить по корі?

Красень дятел на вербі,
Знай вистукує собі:

«А я дятел-трудівник,
А я дятел-будівник.

Я не просто б’ю в вербу,
Я гніздо собі довбу!…

І

Мій друг Алі Алієв
В Баку ще навесні
Двох голуб’ят у Київ
Подарував мені.

В Ростові пересадка.
Дорога — три доби…
І ось чудесна згадка —
Бакинські голуби…

Які …

Чуєш, як туркоче
Горлик між дубів?
Я б його охоче
Взяв до голубів.

Як його дістати?
Це як двічі два.
Тільки треба знати,
Що з того бува…

Довго я нікому…

Любий друже мій, юннате,
Уявляєш, скільки птах
Може нищить, поїдати
Гризунів, черви, комах?

Таж птахи із нами в спілці —
Поля й лісу сторожі:
Сови, дятли, серпокрильці,
Щиглі, одуди, чижі……

Шелюгами, осокою
Льоня йшов із вудкою.
Птах майнув понад рікою,
Впав на воду грудкою.

Враз пірнув і знявсь хутенько,
Блиснувши рибинкою.
Ну й пташина: коротенька,
З голубою спинкою.

«Дай же …

Доводилось чути мені:
«Навіщо ті коми дурні? —
Казав п’ятикласник-хлопчак.—
Зі слів зрозуміло і так!»
На це я казав у одвіт:
є притча старезна, як світ,
переказ про вирок царя,…

Добре слово настрій, дух підносить;
забувати, друже мій, не варто,
що для настрою і жарту досить
просто теплого людського жарту.

Як народ веселе слово творить?
Ось по кризі йде дідок …