Відповідь

О, так, я знаю, нам не до лиця 
З мечем в руках і з блискавками гніву, 
Військовим кроком, з поглядом ловця 
Іти завзято крізь вогонь і зливу.

Ми ж ваша пристань — тиха і ясна,
Де кораблями — ваші збиті крила…
Не Лев, а Діва наш відвічний знак,
Не гнів, а ніжність наша вічна сила.

Та ледве з ваших ослабілих рук — 
Сповзає зброя ворогам під ноги,
Спиває ніжність легендарний крук —
Жорстокий демон бою й перемоги.

І рвуться пальці, довгі і стрункі, 
Роздерти звички, мов старі котари,
Щоб взяти зброю з вашої руки 
І вдарить твердо там, де треба вдарить.

Та тільки меч — блискучий і дзвінкий — 
Відчує знову ваш рішучий дотик,
Нам час розгорне звиклі сторінки:
Любов і пристрасть… 
Ніжність і турботи.