Казки для дітей 7-8-9 років — сторінка 11

Жив колись старий багатій із своїм єдиним сином. Щодня батько давав йому гроші, і син пригощав своїх численних товаришів, а ті хвалили його. Так тривало довго. Не раз старий умовляв …

— Скажи мені, ось ти вариш мамалигу, а з чим ми її їстимемо? — запитав одного разу Хуаджа Шардин свою дружину.

— Говорила ж я тобі, що в нас нічого …

В одного царя був радник, що прославився своїм незвичайним розумом. До глибокої старості він був правою рукою царя. Але, обтяжений роками, він попросив звільнити його з посади і відпустити додому. …

Жили три брати. Майна у них ніякого не було, мали брати лише трьох віслюків, і дуже бідували.

І ось старший брат вирішив продати свого віслюка. А там — будь що …

Жив якийсь селянин, на ім’я Талбей, він мав дружину та двох синів. Біля воріт його подвір’я лежав великий камінь. Щоразу, коли він проходив повз камінь, він чув одне і те …

Жив один бідний селянин. У нього були дружина та діти. Трудився селянин від світанку до темноти, не розгинаючи спини, але ніяк не міг прогодувати сім’ю. Якось бідняк спитав свою дружину:…

Був собі купець і в купця дочка. За кучера був у нього чоловік, а ім’я йому Копито. І любилася та дівчина із тим Копитом — з кучером. Любила вона його …

У одного царя був син по імені Іван-царевич. Ріс він не по днях, а по часах. На сьомий год він уже був настоящий богатир. Попросив у батька й матері прощення, …

Прослужив солдат у царя тридцять три роки, і вийшла йому відставка. Дав йому цар три копійки, він і пішов собі, йшов-йшов, аж перестрівають його три старці:

— Сотвори, служивий, милостинку.…

Раз пішла одна дівчина в ліс по горіхи. Там її здибав ведмідь та й забрав до свого барлогу. Стали вони жити ра­зом. Ведмідь ходив скрізь по лісі і, як вертався …

В далеких краях жила собі вдовиця. Малася бідно, бо окрім двох рук нічого в неї не було. Айбо важку працю з ра­дістю переносила, бо тішив її син: він був прекрасний, …

Починається казка з чоловіка і з жони. Чоловік жив у великій радості з жоною і з своїми дітьми Іванком і Марійкою. Жили, але недовгий вік мали. Жона вмерла породіл­лею. Чоловік …

Хто не вірить, той хай перевірить, а було це в сімдесят сьомій державі, за скляними горами, за молочними ріками. Жила-була там жінка, і мала вона сина. Син ріс сміливим, відважним. …

Був собі король і мав одну дочку. Дуже беріг її, щоб вона не знеславила себе, і замурував її в мур. Дав їй служницю, щоб вона там жила, і охорону поставив …

Діялося це давно, в далекій країні. Жив один бідний чоло­вік, а дітей не мав. Був він лісорубом. Хоч від ранку до ночі і працював важко, та дуже хотів мати дитину. …

Раз за синіми морями, за скляними горами жив собі чоло­вік. Бідний, бідний! Убогий, убогий!

Був у нього один син Юрко.

А бідний чоловік завжди із чимось мав клопіт. Так і …

Були два брати. Один — багач, другий — бідняк. Чому мо­лодший був бідний — сам того не знав і ніхто йому не міг сказати.

Одного разу бідняк узяв сокиру за …

Встала Зоря-Зоряниця, красна дівиця, раненько, вмилася гарненько та й попливла небом подивитися, що воно за ніч на землі змінилося. Стала над полем, дивиться, а там селянин засмучений стоїть, а жито …

Був собі пан, у неділю надів червоний жупан та до сусіда в гості, розім’яти кості, тільки за подвір’я, як несе вітер
гусяче пір’я. Схопив він пір’їну і мерщій у скриню. …

Жила-була одна сім’я. І все у них ішло на лад. Батько в полі влітку працював, а взимку збіжжя та людей підвозив.
Мати — Марією її звали — дома господарювала. І …

Жив-був собі чоловік із жінкою. І що вони не робили, як тільки не бідкались, а життя на добро не повертало. Хата
майже по самі вікна в землю вросла, а ще …

У балці на роздоріжжі чорніє згарище, мабуть, корчма була. Сама піч та димар лишилися. По дорозі до згарища козак скаче, у нього сагайдак за плечима, а попереду пси біжать, козака …

Жила собі молодиця. Чепурненька жіночка, до роботи беручка. І мала вона котика — Тимошку. Котик пухнастенький, сам рудий, а очі зелені. Дуже вже вона любила того котика, бавилася з ним. …

Лежав на березі Камінь і дивився в море. Хтозна-скільки років минуло, а Камінь усе думав, і глибокі зморшки укрили його кам’яне чоло. Скелі що породили його, пишалися ним, бо він …