Шану треба заробити

Якось вирядився святий Касіян паном та пішов до Бога на Святого Миколая жалітися. Каже: –

Люди Миколая шанують, на його ім’я церкви будують. А про мене й не згадують.

Бог йому й відповідає:

– Без Миколая тут розбиратися негоже. А покличте-но його до мене!

– Немає його на небі,- відповідають ангели. – Пішов на Чорне море людей рятувати.

Пройшов деякий час. Знову Бог Миколая кличе.

– Та немає його, – кажуть ангели. – На Землі людей від пожежі рятує.

І третього разу Святого Миколая не знайшли, бо він козаків із турецької неволі визволяв. Лише вчетверте явився той перед Богом: у старій свитині, мотузком підперезаний, чоботи в болоті.

– Де був так довго? – Бог запитує.

– Допомагав мужикові воза з болота тягнути.

Тоді Бог відповів Касіяну:

– Бач, за що Миколая шанують. Він, як ти, паном не походжає. Отож іди собі геть. Шану заробляти треба.