Вірші Тетяни Прокоф’євої

Рано-рано сонце встало
Новий день вже привітало.
А проміннячко його
Роздає усім тепло.
Морозцеві теж не спиться
Він малює, як годиться.
На віконці в одну мить
Зірочок, що не злічить.…

Падав-падав сніг лапатий
На дороги й на хати.
Каже з братиком нам тато:
— Намело його багато!
Ми на двір мерщій зібрались,
До забав приготувались.
Буде весело усім:
І дорослим, …

Не поспішаючи, прийшла зима.
Тихенько так у двері стукотіла.
Покрила снігом всі поля
І ковдрою дахи прикрила.
Морозом ріки зупинила,
На вікнах гарний слід лишила,
І з вітром довго гомоніла,…

Звірі дуже турбувались
Не раділи, не сміялись…
Де ж зима це заблукала?
Де пішла, куди пропала?
Зайчик шубку білу має,
Білка теж нову вдягає,
Ласка і собі змінила
Тільки ж …

На горбочку, у лісочку,
В тихім, затишнім куточку,
Там ялиночка зростає,
Свої віти підіймає.
Поряд з нею нірка є,
В ній сімʼя одна живе.
Вуха мають чималенькі,
Лапки дужі та …

Серед листочків,
що швидко пожовтіли,
Серед багряної краси,
Сховався їжачок маленький,
Його не видно колючки.
Він хоче трішки відпочити,
Бо дуже довго працював.
Минуло швидко миле літо
І незабаром знов …

Лід тоненько річку вкрив,
Свою ковдру розстелив.
Спить собі маленька жабка
та веселі карасі,
Сниться їм яскраве сонце
і гладенькі камінці,
Шум вітриська, що у волю
Грає з хвилею прудкою.…

Ти прийшла до нас тихенько,
Принесла з собою сніг,
Обсипала рідну землю,
І дерева, і поріг.
Ти мережева на вікнах
малювала з морозцем,
Річку льодом покривала
ніби диво-кришталем.
Та прийшла …

Білочки руденькі,
Милі й чепурненькі,
В листячку ховались,
З сонечком вітались.
Осені раділи,
Спинки свої гріли.
Та набігла хмарка,
Дощова бунтарка,
Ліс швиденько вмила
Й далі полетіла.
А малі красуні,…

У бабусі, у селі
Є два котики малі.
Дуже вони милі,
Гарні та кмітливі.
Лапки підіймають,
Хвостиком махають,
Люблять гратись у дворі,
Аж до пізньої пори.
А тоді мерщій до …

У нашому дворі,

Живуть котики малі,

Дуже милі та пухнасті,

І такі уже прекрасні.

Я на руки їх візьму,

І до себе пригорну,

Муркотять собі маленькі,

Голосочки в них тоненькі,…

Тоненька ниточка, чудові кольори,
Матуся вишиваночку вже вишила мені.
Вона мій символ віри, любові та надії,
Той теплий, світлий промінь,
що душу мені гріє.
В ній закодовані важливі візерунки,
І …

Для свого любого синочка.
На ній злотаві колоски,
Червоні кетяги калини,
Тоненькі гілочки верби
І синє небо України.

Її, дитино, одягни
У ній частина мого серця.
Хай негаразди і біда…

Візерунки яскраві,
Символ серця й душі,
Маки гарні, червоні
Вишиті на полотні.

Ще й зелені листочки
Сплелись з колосками,
А волошки навколо,
наче яснії хмари.

Вишиванку чудову
одягну з-поза ранку.…

Міцніше заліза,
Сильніш над усе,
Моя любов до рідних
В душі моїй живе.

Вони для мене сила,
Опара і життя,
Без них усе не миле,
Немає майбуття.

Плече своє підставлять,…

Моя родина — моя сила,
З ними я завжди весела, щаслива.
Люблю усім серцем рідних своїх,
Їх добрі слова і радісний сміх.

Моя сімʼя — коштовний оберіг,
Що захистить тебе …

Моя родина — це міцна фортеця,
Тут завжди я у безпеці.

Любов і підтримку відчуваю,
Щастя — це родина, точно знаю.

Дякую Богові за рідних моїх,
Бережи й далі, будь …

Вербна неділя — радісне свято,
Котики вербові я несу до хати.
Гілочки тоненькі, сонечком зігріті,
Хай же буде щастя й мир у всьому світі.…