Байки для дітей — сторінка 7

— Голубки-пташечки! Біда над головою!
Страшенні хмари. Буде лютий град!
Як зливою впаде лихою, —
Пропав наш любий сад! —
Занепокоїлись птахи садові,
Біду грудьми зустрінути готові.

Не мала Ластівка …

Кость слова попрохав,
Палку промову закатав:
— Сьогодні в нас жіноче свято.
Тут про жінок говорено багато.
І я б хотів
Сказати кілька слів.
Жінки! О подруги мої!
Ви — …

Східна бувальщина

Ахметка з поля їхав, віз солому.
Йому ріка перетинала путь.
І не прийшло до голови малому,
Що Буйволи купатися зайдуть.

Ахмет співа щасливо.
Аж ось ріка блистить вабливо.…

Весною на колгоспному току,
Неначе на параді,
Стоять машини, кожну хвильку раді
У поле рушити на працю важку.
Колгоспники перед сівбою
Навідалися їх оглянуть
І гомонять поміж собою:
— Оці …

Голодний Вовк зустрів Куму в ліску.
Облизується, сита і весела:
— Обходила дозором села,
Забігла в пасіку, наїлася медку…

Голодного нудьга косила:
— Дадуть, чи треба дать на силу?
— …

У хатнім затишку, в достатку, в тиші
Плодилися у нірках Миші,
В щілинах — Таргани.
Не гризлися вони,
А, навпаки,
Клялися: «Дружба наша на віки!»

Та раптом Миші восени
Помітили, …

Сусід Охрім на призьбі коло хати
Любив собі газети почитати.
Коли читав,
То головою раз у раз хитав.
Хитав, бувало, схвально,
Бувало, і не схвально.

Якось я запитав:
— Що …

— Чого надулася, мов з’їла кислих груш?
Чи скривдив хтось, чи насолив до сказу?
— Ой Рябчику, мовчи і серця не воруш!
Спізнала я важку образу.

— Хто ж рот …

Таке-то з ярмарками:
Вернулася Вдова з порожніми руками.
А діти обступили: — Що купили, ма? —
Вдовиця каже жартома:
— Шукала поросятка,
Купила вам ягнятко.
Зросте вівця така,
Що дасть …

Конята з досвіту робили в лісі,
Підвечір до села ідуть на відпочин.
— Чіпляйся за хвоста, як хочеш мати чин! —
Гукнув Реп’ях, що виріс на узліссі. —
За кіньми …

Хвалилась завжди Лиска: «Я свята!»
Та сіла на судову лаву, куроїдка.
Впіймали в курнику — позбудеться хвоста.
Вовк судить. Ласочка за свідка.
За оборонця Тхір, слизький язик:
— За злочин …

— Я співчуваю долі бідній, —
Барбосу каже Кіт сусідній. —
Господар на зорі
Тебе навік лишає у дворі.
Який-то ще новий господар буде!
Є всякі люди:
Не догодиш,
То …

Вовк розпустив по лісі славу,
Що душу має добру і ласкаву.
— Хай всі ідуть, як в рідний дім,
М’ясця смачненького поставлю їм.

Слова прекрасних обіцянок — мед!
Ймучи Вовчазі …

Улітку
Угледів Віл Куріпку:
— Годинонька лиха!
Оце та знаменита цяця?
Такі мисливцям сняться?
Ха-ха!

Та я лиш схочу —
Її мов жабу розтолочу!

І розтолочить, єй-же-богу,
Погляньте на волову …

— Здорові! — Черв’як гукнув Слимуші,
Що присмоктався до кори на груші.—
Втомився я крутитись, землю рить
І хочеться поговорить,
Розважить душі.

Слимак на вигук обернувсь:
— Ти, знать, дружок, …

На хаті Ластівка весела щебетала
І неба синь уважно оглядала —
Чи ворог звідки не шугне.
А Горобець бадьорий на току
Видзьобував пшінце смачне,
Розмову вів з Курчатками таку:

— …

Голодний Кіт пригнавсь знадвору.
Заліз прожогом у комору,
На ринку бабину насівсь,
Сметану з’їв, не зоглядівсь.

Бабуся клопітна устала рано-рано;
Варенички киплять; Дід зиркає у піч:
— Ніди, старенька, по …

Господарюючи в садку,
Прийшлося Їжаку
Зазнать мороки.
Від кого ж? Від Сороки!

— В садку я стала ревізором.
У тебе, бачу, всюди нелади,
Червивляться плоди,
Гризуть дерева короїди хором.
Тепер …

Злетять курки з гнізда у курнику —
Там стільки гамору та крику,
Немов хтозна-яку
Зробили справу превелику.
Але законно, що й казать:
Знесла яйце — є право покричать.
А Півневі …

Якось на сонячний веселий світ,
Такий привітний і ласкавий,
Мундир сушить повісили на пліт,
Де перед тим сиділи гави;
На все село
Від нього цвіллю вже несло…

— Та що …

Тікає Віл Мурогий без дороги,
Бо лютий Вовк, проклятий звір,
Хапа за ноги.
Ускочив Віл у ближчий двір:
— Рятуйте, хто живий! Біда.
Смерть нагла руку наклада!

Тут Качка грілася …

Прийшлось Хомі в чуже село іти:
Старенька тіточка подякувала богу.
Погорювать не можна — не піти,
В далеку путь-дорогу
Небіжку провести, —
Такий ізвік-віків порядок.

Та й інше там цікавило …

Дівча забігло в сад, на метеля похоже,
Усюди пурхає і раптом: глядь — квітки!
— Ой матінко, краса! Які чудові рожі!
А пахнуть як! Не знала я таких!

Дівча нюхнуло …

Узявши шефство над садком,
Івась обравсь садівником:
Скрізь по гіллі, де нижче,
Нещадно гусінь нищить.

Аж гляне: гусінь завмира,
Вгортається, лежить без руху.
Поймає радість школяра.
Івась до хати заліта …