Осот
Годованець Микита Павлович
В Грицька Осот
Розрісся, гемонський, на весь город.
Глузує, хто проходить мимо:
— Осот навряд такий чи в кого б!
Навряд такий чи де ростиме?
Ідуть чутки — на виставку здає…
Гриць червоніє. До Осоту йде,
Потилицю почухає і геть бреде,
В кишеню руки заховає:
— Ще поколешся, буває…
Отак плекаємо Осоти,
Не хочем руки поколоти.
Рік написання: 1923
Add to Favorites
Залишити відповідь