Тигр і Жаби

В країні сонячній, природою принадній,
На троні золотім, в печері золотій
Жив гордий Тигр, величний, можновладний.
Не знав непослуху в країні тій.

Та хтось, слизькоязикий,
Доніс, що стався гріх великий —
Зневажено і послух, і привіт.
Звичайні жаби в тихому болоті
Носи задрали враз, широкороті,
Не платять податі, бунтують цілий світ,
Кричать мов на живіт…

Позбувся Тигр нещасний супокою.
До Жаб гидких пробрався осокою —
Непослух покарати карою лихою.
Аж гляне: на листках зеленого латаття
Вмостились Жаби, мов на сміх, окаті
Й таке весілля завели,
Немов не Тигр — вони царями тут були.

Розгнівавсь Тигр: — Ти бач, гидото!
Я вас навчу, як зневажать мене! —
Та як плигне
В болото…

От вам і цар: пішов до дна.
Забув, яка страшна
Трясовина.

Рік написання: 1961