На пожежі
Годованець Микита Павлович
— Горить! Рятуйте! Братця! —
Кричить Хома, не зна, за що хапаться.
Ізбіглись люди рятувати:
Той, жвавий, воду носить,
Той розтягає крокви, лати,
А той кричить, немов начальник;
Хтось оддалік стоїть, голосить,
Упевнений, що й він
Теж рятувальник…
Аж ось прибіг Антін,
Насилу держать ноги, —
Жди від такого допомоги!
Побачив:
Упала кроква з хати,
Обесмалена, гаряча, —
Узявся рятувать,
На кроковку плювать.
А потім все життя Антін
Ніс вище голови носив,
Усюди голосив,
Що й він
Пожежу
Теж
Гасив.
Ми примічаєм
Таких нікчем:
Підтрима кроковку плечем —
Будівником себе бундючно величає.
Рік написання: 1931
Add to Favorites
Залишити відповідь