Брусок і Ніж

Смішливий Свердлик запитав Ножа, що поблизу лежав:
— Чого ти на Бруска сердито косиш оком?
Боїшся, що завдасть біди, потре тебе страпатим боком?
Від лежання росте іржа, а від іржі пропащі Бритви і Ножі.

Почав Ніж-лежебока заїкатися:
— Не дуже-то приємно, коли Брусок почне боки товкти.
Аж іскри б’ють, перед очима темно…

Всміхаючись, Брусок сказав Ножу:
— Хто зна мене, — із тими я дружу.
Доб’юся я такої гостроти, щоб з нею твій талант набрав нової сили!

Від критики боки з іржею не ховайте,
Не пхенькайте, не нарікайте,
Що тре безжально вам боки,
Бо добра критика — як для Ножів Бруски.

Рік написання: 1961