Слимак на сливі

Слимак, що ледве животів,
Слизький, брудний і боязливий,
Підповз і учепивсь до сливи.
Що вище повз, то більше товстів.
Там друзі унизу — він знати не хотів.

— Це що з тобою, Слимчик милий? —
Його питають. — Ми ж тебе любили.
Не просимо ні ласки, ні помоги,
Оглянувся б та слово мовив…—

Слимак немов оглух:
Угору повз, затамувавши дух.

Такий Слимак підлізе вверх — єй-богу,
До батька рідного забуде шлях-дорогу.

Рік написання: 1965