Вірші про дітей — сторінка 19

На подвір’ї
зелен кущ.
Над кущем
літає хрущ.

Ми прибігли
до куща.
Над кущем
нема хруща.…

Я несу
на кухню
кріп.

Кине мама
кріп
в окріп.

А до кропу
ще й петрушку,—
смачно варить
мама
юшку.…

В теплий вирій
путь далека
пролягла у сизій млі…

А поранений лелека
залишився на землі.
Повертала з поля мати,
принесла його до хати.

Кожен вечір
ми сиділи
з ним обидва …

Наш Івасик
по сніданку
сів на плоті
біля ганку.

— Цінь-цірінь!
гукає хлопчик,
а всі думають
— горобчик.…

Ніс Івасик у руці
різнобарвні олівці.
Біг Івась за дідом
слідом
і спіткнувся на толоці.
Дід до внука повертає:
—    Що тут сталося?—
питає.
А Івасик посмутнілий
олівці збира плачма:…

Мамо, мамо, дай лопатку,
я піду копати грядку…
Рожі, мальви і дзвіночки
посаджу я в три рядочки.
Буде їх роса поїти,
буде щедро сонце гріти…

Як до школи вперше йтиму …

Рано-вранці крізь віконце
зазирнуло в хату сонце.

Я збудив Марійку знову
на зарядку на ранкову.

Вже Марійка учениця —
довго спати не годиться.

Усміхнулось сонце з неба: —
Уставати рано …

Весняним, веселим
і сонячним ранком
в мандрівку зібрались
Тарасик з Іванком.

Повітря тремтить
в золотому промінні,
діброва під ноги
простелює тіні.

Грайливий ручай
між камінням дзюркоче.

Цвітуть горицвіти,
голубка туркоче.…

Чи літо, чи осінь,
весна, чи зима,
а для тепловозів
різниці нема:
летять тепловози
на захід, на схід —
махає рукою
їм Ростик услід.

Бува, як до них
не виходить …

Маленький Матвійко
до дядька Степана
в приватну* столярню
прибіг собі зрана.

— Ой дядечку, дядьку,
прийшли сніговиці,
а в мене нема ще
пташкам годівниці!
Горобчики бідні,
синичка, снігур
як корму …

Росою вмивається сонце.
Росою вмиваються соняхи.
А соні не хочуть митися —
сон витирають долонями.

Миються всі на світі —
зимою,
весною,
літом:

жирафи — у Африці,
ведмеді — на …

На широкому дворі
бути грі!
Бути грі!
Тут
збираються у крузі
вірні друзі-школярі:
он Микола, що ніколи
не спізнився ще ніде,
два Трохими-побратими,
а за ними Гриць іде,
за Михайликом …

Вже зеленіє луг і ліс,
сонце — наче сонях…
Вітер пахощі приніс,—
кличе на осоння.

Угорі співає птах,
що присів на гілку.
Ми з лопатками в руках
біжимо на гірку.…

Несла пісенька із лісу
козубок суниць.
Заблудилась пісенька
між густих ялиць.

Рвала пісенька у лузі
цвіт рясних купав.
Заблудилась пісенька
між зелених трав…

Не журися, пісенько,
ти ж тут не …

Ходить ледар, байди б’є.
— В мене,— каже,— діло є!
Та й чому це я ледащо?
Придивіться, люди, краще!

Хто пролежав цілий ранок?
Хто опівдні з’їв сніданок?
Хто з вікна …

Прот з Пилипом добрі друзі
У веселощах і в тузі.
Чи весілля, чи робота —
Вже Пилип гукає Прота.

Він не кине друга зроду
За найбільшу нагороду.
А як трапиться …

На вулиці Трибунальській
Є хлопчина Стась Питальський.
Він, як тільки встане зранку,
Всіх пита безперестанку:

— Де кінець і початок з круга?
Що дають королевам на друге?
Скільки кроків звідсіль …

Змучив нежить Катерину.
А-пчхи!
Катерина під перину.
А-пчхи!

Прийшов лікар дуже скоро.
А-пчхи!
Каже:
— Пані справді хвора!
А-пчхи!

Миттю дав їй аспірину.
А-пчхи!
Сам захворів за хвилину.
А-пчхи!

Ще …

Вдягнувшись тепліше,
морозяним ранком
Мариночка вийшла
і стала на ґанку.
– Як гарно навколо!
Все вкрилось кругом
пухнастим та чистим
блискучим сніжком.

У білім убранні
зелені ялини.
Під сніг, як …

Взяла Яся олівець,
Олівець-малювець.
Сіла Яся на стілець,
Розгорнула папірець,

Треба тут намалювати
Отаку здорову хату,
віка, дах, димар на нім,
з димаря – великий дім.

Ось травичка, ось доріжка……

Стояла собі хатка –
дірявий чобіток.
А в ній жила бабуся,
що мала сто діток.

Така була сімеєчка,
сімеєчка мала!
Ніяк із нею впоратись
бабуся не могла.

Пішла бабуся на …

На перерві у дворі
Стали в гурт школярі.

Глянув я на Петька,
А Петько – на Тимка,
А Тимко – на Шурка,
А Шурко – на Юрка, –

Та як …

Писав із табору Василько:
«Нових у мене друзів стільки!
Я, мамо, добре відпочився!
І опилсинів тут наївся!
І накупався – як ніколи!..
ПЕши.
ВітаЇм.
Я й МЕкола».
А мама так …

В класі в нас
Є Панас, –
Маєм з ним мороку:
Без шпаргалки-виручалки
Він не ступить кроку.
Він без «НЕ»
Не дихне, –
Тільки й чуть від нього:
Я НЕ …