Виділіть текст, щоб додати нотатку.
В теплий вирій
путь далека
пролягла у сизій млі…
А поранений лелека
залишився на землі.
Повертала з поля мати,
принесла його до хати.
Кожен вечір
ми сиділи
з ним обидва за столом.
Разом спали,
разом їли,
разом гралися з котом.
Та прийшла весна здалека,
і крильми змахнув лелека… —
Линь у небо!
В добрий час!
Прилітай
гостить до нас!
Додайте твір до своєї добірки або створіть новий список. Публічними списками можна ділитися за посиланням.
Угорі орли літають,
а внизу потоки грають.
Не відома горам тиша:
буйні води котить Тиса,
рине Прут, і Латориця,
Черемоші два іскриться,—
один — Білий,
другий — Чорний,
кожен смілий…
Чорний жук
очима
блима:
чує кроки
за плечима.
Дуже хороше йому
по землі ходити!
Він не хоче,
чуєш, хлопче,
у коробці жи-ти!…
Для онука, діда й киці
в’яже баба рукавиці…
Скільки ж то — ну, хто підкаже?
рукавиць тих баба зв’яже?!
Нам Тарасик відповість:
— Рукавичок буде…
Шість…
Джміль ромашці
щось на вухо
пошептав і — полетів…
Дикий мак
хотів послухать,
не розчув
— почервонів…
Вишивала я рушник
власними руками.
Гаптувала залюбки
всіма кольорами.
Мов жива, на полотні
— калинова гілка.
Під мережкою, внизу,
— книжка і сопілка.
До ладу все довела,
хоч іще й …
Мова кожного народу
неповторна і – своя;
в ній гримлять громи в негоду,
в тиші – трелі солов’я.
На своїй природній мові
і потоки гомонять:
зелен-клени у діброві
по-кленовому шумлять.…
В хатці, скраю села,
Баба з дідом жила…
Дід корзиночки плів
і на ринок носив,
заробляв на хліб-сіль,
жив собі – не тужив…
Баба ткала …
Я за стіл уранці сіла
і смачним сніданок з їла.
А відтак сказала мати:
— Треба крихти прибирати!
їх згорнула у поділ я
і виношу на подвір’я…
Голубів — лю-лю! …
На зрубі синиці
збирають суниці.
Проходить по зрубі
їжак-подорожній
—Синиченьки любі,
чом козуб порожній?
—Хоч козуб порожній,
та повний животик!
— синиці
суниці
збирають у ротик.…
Вишивала я рушник
власними руками.
Гаптувала залюбки
всіма кольорами.
Мов жива, на полотні
— калинова гілка.
Під мережкою, внизу,
— книжка і сопілка.
До ладу все довела,
хоч іще й …
Я — Наталка,
ти — Оленка.
Я велика,
ти маленька.
Як захочу,
тільки скочу —
навіть хату перескочу.
Я по колу
стриб
та стриб!
— на одній нозі,
як гриб.…
Над рікою під пахвою
заєць ніс окрайця.
Тато з лугу йшов з косою
— перестрінув зайця.
Сірий зайчик не скупився,
з татом хлібом поділився.
– Ну й окраєць!
Ну й …
Обговорення (0)