Шпаргалка – виручалка

В класі в нас
Є Панас, –
Маєм з ним мороку:
Без шпаргалки-виручалки
Він не ступить кроку.
Він без «НЕ»
Не дихне, –
Тільки й чуть від нього:
Я НЕ знаю, я НЕ вмію,
Я НЕ чув такого…

От якраз
Наш Панас
Знову біля дошки, –
Та домашнього завдання
Він НЕ зна нітрошки.
Він стоїть
І мовчить, –
Сум в очах у нього…
Та шпаргалка-виручалка
Вже летить під ноги.

Озирнувсь
І нагнувсь, –
Вчитель не побачив…
Та, шпаргалку прочитавши,
Він ледь-ледь не плаче.
Бо написано в ній
Так було Панасу:
«НЕ НАДІЙСЯ НА ШПАРГАЛКУ!» –
Це від всього класу.