Коваль та його пес

Стук та стук,
Дзень та дзень!
На всю силу дужих рук
День у день
По ковадлу бив-кував,
Гірко гроші добував.
Від тих дзвонів,
Передзвонів
Світ, здавалося, дрижав.
За ковадлом Пес лежав.
Горно дише та сопе,
Тисне пригарами груди —
Псу байдуже: спить, хропе,
Грім, здавалось, не розбудить…
Ось скінчив Коваль роботу,
Обітерши краплі поту,
Плямкнув ротом,
І запахла ковбаса —
Де і сон подівсь у Пса.
Інші люди вдачу мають:
Де гримить важка робота,—
Сплять,
Хроплять,
Подібно Псу.
Роззявляють
Зразу рота,
Як зачують ковбасу.

Микита Годованець. “Байки в двох томах”. Том другий “Ріка Мудрості” за сюжетами Езопа. Видавництво «Дніпро», Київ, 1968 рік