Сучок

Художник змалював прекрасний кущ троянди —
Гілля й квітки, букети і гірлянди.
І жабку на гіллі (гадав — сучок),
Зелену Жабку Чок-чок-чок.

Не встиг картину ту на виставці поставить,
Як критик враз почав картину славить.
Не майстра вдалого, не рожі пречудові —
Прославлено Сучок луною по діброві…

Художник оглядівсь і зняв Сучок з гілля,
А слава не вгава — вихрує та гуля.
Погнила й Жабка вже під кущиком троянди,
А слава залягла в архівні фоліанти…

Про славу річ веду, яка бува
Причеплива, мов та закохана вдова:
Випадком в очі Жабі гляне
І потім вже довіку не відстане.

Рік написання: 1958