Геній і Реп’ях

Генію дали перепустку у рай,
А до поли його пристав Реп’ях.
— А ти сюди для чого? — Промовив Гудзик строго. —
— Не бійсь! Я непомітно, під полою протиснуся бочком.
Побожимось, що чаркували разом…
За спиною чужою у раю скуштую райської дурнички.

Та воїнство небесне на цей раз виявилось чесне:
— Ти — геній?! Не пускай туману!
Тебе у книзі цій нема. Назад! Не прись дарма!.. —
Гадюка Реп’яшку по серцю поповзла,
Обухом новина вразила люта:
У Генія була вся слава дута!

Рік написання: 1957