Хома

Хома у нас робив з юнацьких літ.
Хомі у нас і шана, і привіт.
Старіші звали другом молодим,
Молодші стариком любовно звали,
Охоче радилися з ним…

Коли завком недавно обирали,
Хому туди послали.
Хома угору ріс,
Задрав чванливо ніс,
Про себе говорив у множині.
Порадитись з товаришами? НІ!
А хто по ділу зауважить,
Тому гордливо каже:
— Указувать? Мені?
Та що ти?!
Ми.. принципово.. проти! —

А врешті що ж? Назад,
На товариський лад,
Послали за верстат.
Хому перемінило:
Працює любо-мило!
То щастя для таких навіки,
Коли є товариські ліки.

Рік написання: 1926