Вірші про весну

Два хлопчики в зелену пору року
До лісу вийшли,— вікових дібров.
Один із них прискалив миттю око
Й прикинув діловито: “Скільки дров?”

А навкруги і щебетало, й квітло,
Як сто …

В зеніт криваво плив двадцятий вік.
Мене згубила на базарі мати.
Тоді когось ловили. Хтось утік.
Ловці доконче мали упіймати.

Заходила облава від ріки,
Стріляли й не по-нашому кричали
Нещадні …

Іде весна, іде красна,
І сонечко всміхається,
І перші квіти-проліски
Крізь листя пробиваються.

Пливе весна на човнику,
На човнику сріблястому,
А ми її стрічаємо
Веснянкою і рястом.…

Гляньте, снігова бабуха
Виглядає, мов без духа,
Похилилась голова,
Поламалася нога.

Як на сонце баба гляне,
То відразу тане-тане,
Ну, а сонце, теплий гість
Пригріває, мов на злість.

На кущах …

Та це ж весна,
Бо тане сніг.
Дивись, струмок
Згори побіг.

Шумить вода,
Ламає все,
Весна іде,
Тепло несе.

Шумить, гуде
Веселий гай,
І гомонить: „
Вставай, вставай!

Розтане сніг,…

Син, маленький листочок,
маму-бруньку питає:
чи короткі вже ночі,
чи вже тепло у гаї?

Може, він забарився,
навіть весну проґавив –
сніг розтанув на стрісі,
крига скресла на ставі…

Поспішає …

Хто стоїть там за селом? —
Сніжна баба з помелом.
Тільки сонце засвітило —
Слізки із очей пустила.
Як ще дужче припекло,
Упустила помело.
А як сонечко пригріло,
Розігнавши хмари …

Лід тоненько річку вкрив,
Свою ковдру розстелив.
Спить собі маленька жабка
та веселі карасі,
Сниться їм яскраве сонце
і гладенькі камінці,
Шум вітриська, що у волю
Грає з хвилею прудкою.…

Грає сонце промінцями,
Білий сніг стає струмками,
І, співаючи, струмки
Шлях знаходять до ріки.

Річка ширшою стає,
В річці сонце устає,
Біля сонця риболов
Тягне срібний свій улов.…

Звелися ріки і лугами
Блакитно простягають путь,
А в небі хмари лебедями
Із ополонок воду п’ють.

Гаї спинились над водою
І тихо входять в клекіт рік,
І хмелем бродить під …

Біжать, біжать хмариночки
По небу в далечінь
І кидають від сонечка
Свою легеньку тінь.

А сонечко всміхається,
Цілує гай і сад,
І в листя одягається
Зелений виноград.

Цвітуть грушки, і …

Росте Антонич, і росте трава,
і зеленіють кучеряві вільхи.
Ой, нахилися, нахилися тільки,
почуєш найтайніші з всіх слова.

Дощем квітневим, весно, не тривож!
Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне небо,…

Весна — неначе карусель,
на каруселі білі коні.
Гірське село в садах морель,
і місяць, мов тюльпан, червоний.

Стіл ясеновий, на столі
слов’янський дзбан, у дзбані сонце.
Ти поклоняйся лиш …

Уже весняне сонце припікає,
вже сон-трава перецвітати стала.
От-от зозулька маслечко сколотить,
в червоні черевички убереться
і людям одмірятиме літа.
Вже з вирію поприлітали гості.
Он жовтими пушинками вже плавають…

Має крилами Весна
Запашна,
Лине вся в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах…
Сяє усміхом примар
З-поза хмар,
Попелястих, пелехатих.

Ось вона вже крізь блакить
Майорить,
Довгождана, нездоланна…
Ось вона …

Степ весною — наче килим,
Сонце кидає нитки,
Вишиває візерунки,
То розводи, то квітки.

Зеленіє степ весною,
З кожним днем пишніш стає,
То обсиплеться росою,
То враз пахощі поллє.

Степ …

Весни ми любі діточки,

У лісі проросли.

Маленькі білі квіточки

Під сонцем розцвіли.

Красою ліс чаруємо

І славимо весну.

Всім пісеньку даруємо

Веселу запашну.

День-день, дінь-дінь,

Делень, дінь-дінь,

Дінь-дінь, делень-день!…

Ще навколо біло-біло,
Та вже сонечко пригріло
І з-під стріхи: капу-капу! —
Прямо цуцику на лапу.

Цуцик носа підставляє,
Цуцик хвостиком виляє:
Він радіє довгожданим
Першим крапелькам
весняним.…